5 Липня, 2022 7:17 am

    Львів. Автобус… “Сиш, карочє, я тє базарю, ета всьо чьос, ну в натурє, нєту здєсь нацuков. Нормально…” Тут я вже не витримую…

    Львів. Автобус… “Сиш, карочє, я тє базарю, ета всьо чьос, ну в натурє, нєту здєсь нациков. Нормально, нікто тєбя, сука, нє єб*т… Нє, ну может і єсть дєбіли какіє-то, ну там еті, нацианально азабочєниє, да?, но я іх нігдє нє віжу, відать мало такіх… Мнє тут нармально”.

    Озираюся: бачу хлопця, якому на вигляд і 18 дати складно – може десь 17.
    Поряд з ним – двоє підлітків – хлопець і дівчина, – і двоє дорослих.
    Через кілька хвилин:

    – А кто нам наши квартіри, которих уже нєт, вєрньот? – питає дівчина.
    – Зєлєнскій – па-любому. Чувак базаріл. За базар надо атвєчать.
    – Сиш, Коля, а єслі запі*здітся, шо тада? – продовжує Коліна трохи молодша сестра (скоріш за все).

    – Та ето ващє будєт такоє, шо єму і нє снілось – на бутилку пасадім, п*зда єму, єслі шо…
    – Слухайте, ну припиніть уже. Гидко ж це чути. Вуха в’януть, чесне слово, – втручається старша пані.

    – Бля, бабушка, ми тєбя нє трогаєм, і ти от нас от’єбісь.
    – Послухайте: або поводьтеся нормально, або вийдіть з автобуса, – доводиться втрутитись мені.
    – О, ачкарік, бля, гєрой. Ти сматрі. Давай вмєстє с нім вийдєм, поговорім?
    – Ладно, бля, давай в натурє тіхо будєм, а ти ми уже даже мєня за*балі…

    Їхні старші – батьки, чи родичі, – просто собі говорять про щось своє, навіть уваги не звертають.

    Зрозумійте мене правильно: я жодним чином не проти переселенців, і навіть не можу сказати, що не маю співчуття до цих (так, і конкретно цих – теж маю) людей, які фактично опинилися на вулиці, але я завжди був, є, і буду проти бидлячої поведінки!

    Вважаю, що у переселенців є два варіанти:

    1. Цивілізований – поважати місцевих з їхніми звичаями і неписаними правилами (зокрема, дуже бажано в публічному просторі використовувати українську мову, не галасувати в транспорті (тут так не прийнято!), не пиячити на вулиці, не бикувати з незнайомими, і тим більше, не матюкатись в громадських місцях, як десь у спальних районах зросійщених міст, – тут це абсолютно поза нормою… І може саме тому ми й далі від Росії… Не лише через географію) і підлаштовуватися (як довелось би це робити в умовній Португалії). Цей шлях обирає багато-хто, але, на жаль, далеко не всі.

    2. Поганий – відмовитися від вищезгаданого, і йти за російським кораблем…

    Serhii

    Comments (0)

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.