Ми у дуууууже короткий теpмін знuщили нашу ядepну збpою, бо Захід був дуже стуpбований. А що маємо зараз…
А уявляєте собі, як міг би скластися діалог України і Заходу після того, як Україна отримала незалежність і власну ядерну зброю на початку 1990-х?
Уявіть. Захід просить нас знищити ядерну зброю. А ми:
• Ваша пропозиція дуууууже слушна! Але не на часі!
• Через рік: Ми дуже стурбовані тим, що наша ядерна зброя дуже потужна, але на утилізацію ракет і ядерного заряду потрібно 50 років. Нехай тоді буде! Ок?
• Ще через рік: Ми повністю розуміємо вашу стурбованість і повірте, що ми теж дуже стурбовані. Але утилізація нашої ядерної зброї може порушити безпековий баланс у регіоні і це може спричинити непередбачувані наслідки.
• Ще через рік: Ми вже почали підготовку наших спеціалістів для вивчення проблеми утилізації нашої ядерної. На це потрібно біля 5 років. Трохи більше, ніж пілотів на F-16, але штош…
І так далі…
Нєт, млять!
Ми у дуууууже короткий термін знищили нашу ядерну зброю, бо Захід був дуже стурбований. Натомість ми отримали «залізобетонні» гарантії від Заходу (і РФ) про нашу територіальну цілісність. Це було головним аргументом! І ми повірили, бо Захід не обманює ж, звісно. Захід — то цивілізація і репутація!
І тепер після 17 місяців повномасштабної (!!!) агресії (і 9 років «гібридної») від одного з гарантів нашої територіальної цілісності згідно Будапештського меморандуму нам необхідні нещасні ATCMS… (Навіть не Тамагавки якісь там) І що ми чуємо у відповідь:
• Ми повністю розуміємо ваші потреби у ATACMS і повірте, що ми теж дуууууже стурбовані. Але це може порушити безпековий баланс у вашому регіоні і крім того, може спричинити непередбачувані наслідки.
Comments (0)