Лампа

З приводу втрат бронетехніки 47 бригадою, які, я так бачу, тут вже ікспердно обсмоктали.

Одна з основних задач бронетехніки, це захист особового складу від впливу мінно вибухових, осколкових та кульових уражень.

Вона для цього і броньована. І по замовчуванню вона сама попадає під ураження. Особливості західної техніки конструктивні та ідеологічні. Вона конструювалась так, щоб максимально захищати людей та бути максимально відновлюваною.

Під час подій які всі вже «осудили», загиблих людей під час ураження не було. Були контузії, були травмування та поранення. Але загиблих не було. І техніка залишилась у нас. Значить відновиться. Можливо не вся, а можливо вся. Не фахівець в цьому питанні.

З приводу глибини мінних полів, та «треба було в іншому місці». Звісно треба було. Бажано там де нема мін, арти та піхоти ворога. Щоб ротою пройти 100 км без втрат.

Але… то в інший бік. І якщо робити так, будемо окопи копати під Львовом та Франківськом. Звісно наступ йде не так як нам всім хочеться. Але по іншому не буде. Бо повертати завжди на порядки важче. Саме тому і бились де могли при відступі дуже запекло. Це війна.

Це війна з окупантом якого більше, в якого більше людей, техніки, чавуна. Про міни вже не кажу. І в них дуже потужна інженерка. Це було видно з перших днів. Вони копають та будуть укріплення фахово та швидко. І в нас нема іншого варіанту, як повертати землю на якій ворог вже закріпився.

Всі риторичні питання «а якщо б», «а коли б» і інші, на жаль то ні про що.

Зараз ЗСУ роблять те що треба робити і дуже фахово. По іншому ніяк. І 47 бригада робить надскладну роботу титанічними зусиллями.

З повною самовіддачею. Не треба недооцінювати ворога. І не треба принижувати значення того що роблять зараз люди на фронті.

Роман Донік – Roman Donik