26 Лютого, 2024 4:36 am

    Водій маршpутки довів захисника до сліз. Те що він йому сказав ш0кувало всіх

     

    Сергій Григоренко

    26.04.23р. в місті Сарни сідає військовий, саме в цю маршрутку що на фото, у якого в руках два пакети а за спиною рюкзак. Зайшов і попросив у водія, “я пройду, а гроші передам бо зараз не в змозі дістати”,  і що ви думаєте, водій, грубим, нахабним голосом сказав: «ні, давай зараз, я вам не довіряю».

    Військовий, тихенько поставив свої пакети, зняв рюкзак, дістав гроші, заплатив і тихенько сів на задніх місцях у маршрутці.

    Привернули увагу сльози, які бігли у захисника по щоках майже без перестанку аж до Дубровиці.

    Коли з ним почали розмову, він розповів що їде додому після другого поранення. Йому було тяжко крізь сльози щось говорити і розповідати, але йому було дуже боляче не від ран, а від образливого приниження.

    Він тільки сказав: як так нам не довіряти, ми віддаємо своє життя, мої хлопці ще там в пеклі а він нам не довіряє.

    Боляче було дивитися на ті сльози, тому що це був не хлопчина а чоловік поважного віку, він мабуть дивлячись смерті в очі не плакав, а тут повинен плакати від людини для якої гроші мабуть мають більшу цінність за життя.

    При виході військовий таки підійшов і сказав :”мені не обідно за себе але може ти трошки вічливіше стався до військових”, на що знову отримав гримливою мовою: “ти мені не тикай бо зараз як тикну”.

    Звідки у людини стільки ненависті. до військових? За що і за кого вони там в пеклі дивляться в очі смерті?

    Невже війна закінчилася? Кому нам довіряти як не Захисникам.

    Вони єдині кому ми зараз маємо вірити, довіряти, і кого ми маємо поважати. Брехня навкруги з якою вони ж і борються.

    Страшно і подумати яке буде ставлення після війни.

    Не потрібно ставати на коліна, коли везуть Захисника “на щиті”, дякуйте їм та поважайте, коли вони при житті…

    Джерело

    Comments (0)

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.