18 Травня, 2024 4:29 pm

Батько накрив собою сина-захисника на фронті і загuнув: “Вмиpаючи, встиг сказати останні слова…”

У боях з російськими окупантами на Донеччині 9 квітня загинув Ігор Руденко з Вінниччини. Захищати рідну землю він пішов разом з сином.

Загинув воїн від смертельних поранень: він врятував життя синові, прикривши його власним тілом. Про подвиг Героя розповіли “Факти“.

Ігор Руденко на фронт пішов разом зі старшим сином Ренатом. Той вирішив іти захищати рідну землю на третій день повномасштабного вторгнення. Як пригадує молодший син Ігоря Олександр, почувши про рішення Рената, батько сказав, що не відпустить його самого і піде з ним.

“Тато загинув на мій день народження, мені тоді саме виповнився 21 рік. Єдина втіха, що тіло таки знайшли й змогли евакуювати з того пекла. Ми змогли батька із почестями поховати. Без перебільшення скажу, що він був найкращим батьком, адже без роздумів долучився до Рената, щоби завжди бути поруч і оберігати його на війні”, – розповів Олександр Руденко.

Спочатку Ренат з батьком обороняли аеропорт у Гавришивці, по якому росіяни торік на початку березня вдарили ракетами. Обом тоді пощастило вижити: вони знаходилися в іншій будівлі. Далі було навчання на Львівщині, а потім, у лавах 35 окремої бригади морської піхоти Руденки вирушили на Донеччині.

“В одній із останніх розмов батько сказав, що вони охороняють одну із важливих трас у напрямку Авдіївки. А вже 8 квітня там був важкий стрілецький бій, де українські бійці зазнали втрат та поранень. Та мої рідні тоді вижили. А вже наступного дня цією трасою почала йти важка артилерія — російські танки, в хід пішли ракети. Першим отримав поранення брат — снаряд поцілив йому у праву ногу та розірвався. Осколки поцілили у ліву кінцівку… Тато в той момент перебував в іншій групі. А дізнавшись, що сталось, прибіг до Рената. Брат вже не міг сам йти. Тут знову почався бій. Тато лишився із Ренатом, заявивши побратимам, що хай би це коштувало йому життя, але він не залишить свою дитину”, – розповів журналістам молодший син Ігоря Олекандр.

Тоді Ігореві вдалося відтягти пораненого сина в укриття. Однак загарбники підняли дрон, за допомогою якого координували атаку танка. Зрозумівши, що по укриттю може прилетіти, Ігор накрив Рената своїм тілом.

“Ренат відчув лише удар в плече. Дивиться — тато на ньому лежить поранений. Батько сказав, що не відчуває лівої сторони. Він був ще певний час при тямі. Мав міцне серце, яке до останнього билось в його грудях. Вмираючи, тато встиг сказати Ренату, щоби він вижив та цінував своє життя, бо воно безцінне. А далі відбулись події, які без сліз просто не можу розповідати”, – пригадує Олександр Руденко.

Він переповів розповідь брата, який мусив покинути тіло батька, аби вижити.

“Брат почув, що наближається російська піхота, й це би означало одне — його теж вб’ють. Із почуттями болю та розпачу він цілував вже мертвого тата, стискав його руку, яка холонула, й прощався із ним. А сам змушений був відповзти далі, щоби вижити”, – каже Олександр.

Пораненого Руденка-молодшого медики змогли евакуювати. Спершу його у комі, з великою крововтратою, розірваною правою ногою та пораненнями у районі коліна та стегна на лівій відвезли у Покровськ, там прооперували. Далі переправили до Дніпра, де лікарі Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова борються за те, аби зберегти воїнові ногу.

Як розповіли в Іллінецькій міській територіальній громаді, народився Ігор Пилипович Руденко у селі Жовтень, що на Одещині. Там виріс, звідти пішов служити строкову службу, там одружився і виховував трьох дітей. За фахом Ігор Руденко був електриком, працював він у місцевих електичних мережах.

“У 2017 році Ігор Пилипович разом з родиною переїхали до нас на Іллінеччину та поселилися у селі Даньківка. Надзвичайно порядна, працьовита, щедра, привітна родина Руденків швидко стали частиною громади. Виховували дітей, займалися господарством. Ігор Пилипович продовжив працювати за фахом в Іллінецькому цукровому заводі. Чоловік завжди і з радістю приходив односельчанам на допомогу. Всі, хто знав Ігоря Пилиповича, говорять, що добрішої людини, мабуть немає на світі”, – зазначено у повідомленні.

"Вмираючи, встиг сказати, щоб цінував життя": батько накрив собою сина-захисника на фронті і загинув від поранень. Фото

Там підтвердили, що Ігор з сином Ренатом добровольцями стали на захист рідної землі з перших днів повномасштабної війни.

“Батько з сином трималися разом, служили в одному підрозділі, були надійною підтримкою та опорою один одному. І як справжній батько, безстрашний воїн, патріот, солдат Ігор Руденко до останнього подиху захищав сина та Батьківщину.Чоловіки разом з побратимами боролися за мирне небо для всіх нас, щасливе майбутнє для наших дітей, незалежність і свободу для рідної землі, вірили у Перемогу над ворогом …Але 9 квітня 2023 року, перебуваючи на бойових позиціях біля населеного пункту Новобахмутівка Донецької області, мужньо відбиваючи ворожий наступ, Ігор Пилипович, накривши власним тілом від уламків, врятував життя пораненому сину. Останніми словами батька сину були: “Виживи будь-якою ціною!”.Син вижив, зараз він у важкому стані у шпиталі. Він ніколи не забуде, кому вдруге зобов’язаний своїм життям”, – зазначили у Іллінецькій міській територіальній громаді.

"Вмираючи, встиг сказати, щоб цінував життя": батько накрив собою сина-захисника на фронті і загинув від поранень. Фото

"Вмираючи, встиг сказати, щоб цінував життя": батько накрив собою сина-захисника на фронті і загинув від поранень. Фото

Джерело

Comments (0)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.