2 Червня, 2023 12:40 pm

    Ми в квартирі в одній із багатоповерхівок Бахмута. Тут колись жила сім’я. Дівчинка ходила в школу. Нещодавно в неї…

    Ми в квартирі в одній із багатоповерхівок Бахмута. Тут колись жила сім’я. Дівчинка ходила в школу. Нещодавно в неї народився братик. Або сестричка. Колиска досі стоїть у спальні батьків. А ще в них є котик.

    Схоже, сім’я залишалася тут до минулого Великодня. У спальні біля ікон стоїть верба. Зараз за вікнами йдуть бої.

    Разом зі мною – два оператори переносного зенітно-ракетного комплексу. У них на озброєнні американський “Стінгер” і радянська “Стріла”, які дозволяють знищувати повітряні цілі.

    Валерію – 45. Він двічі вимушений був залишати свій дім. У 2014-му разом із сім’єю виїжджав з рідного Луганська, а минулоріч – із Сєвєродонецька. До повномасштабного вторгнення був фінансистом. Каже, що ніколи не думав, що у своєму віці йому доведеться стати військовим і ловити російську авіацію з американського ПЗРК.

    Його напарник – 26-річний Василь. Він з Чопа Закарпатської області. До військкомату прийшов 24 лютого 2022 року. Займався легкою атлетикою, їздив на змагання з пожежного спорту.
    Неподалік від нас багато вибухів. Ворог проводить артилерійську підготовку. Один з будинків починає палати.

    “Контролюйте городи, не дайте їм обійти вас!” – кричать у рацію.
    Поруч починається стрілянина. Автомати не затихають, рокоче кулемет.

    “У нас завалився дах. Пацани відкопують себе”, – лунає з радейки.

    Постріли, вибухи. Потім знову вибухи. Потім знову постріли. Потім тиша.

    Настає темрява. Ми повертаємося на базу на побитій машині. Лобове ніби потовкли кувалдою. Інших вікон немає. Ліве переднє колесо пробите.

    У штабі нарада. Командири різних підрозділів роблять доповідь за день. У багатьох є нові поранені чи вбиті. Після обговорення ситуації всі повертаються до роботи, попри пізню годину.

    З двома людьми втрачений зв’язок. Вони пішли забирати пораненого дідуся.

    “Я “Наум”, – каже хриплий голос в рацію, важко дихаючи. – Я – триста, “Павук” – двісті”.

    У кімнаті стає тихо. Через хвилину 23-річний медик вдягає бронежилет і їде на евакуацію пораненого.

    Так закінчується черговий день служби Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса.

    На зображенні може бути: 1 особа

    Oleksandr Yermakov

    Comments (0)

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.