12 Листопада, 2024 8:57 pm

Ніякі не “буcи”. Цe на росії, а у нaс… Як скaзати укpаїнською. Є два чyдові cлова

Якщо ви хочете назвати правильно улюблений аксесуар багатьох жінок, то для цього в українській мові є два слова.

В українській мові є багато слів, які насправді використовувати не варто.

Вони вросли в наше повсякденне життя і ми часом навіть не помічаємо, що на позначення тих чи інших речей вживаємо те, що засмічує мову.

Таке бездумне вживання суржика спотворює українську мову, тому варто частіше зазирати у словник і шукати правильні відповідники. Зокрема, це стосується слова “буси”.

“Мені подарували такі розкішні буси”, “Які в тебе гарні буси, вони тобі дуже пасують”, “Вона вдягла червоні буси і була королевою вечора”, – можна інколи почути. Але так говорити не варто, якщо хочете, щоб ваша українська була на високому рівні.

Річ у тім, що на сайті української мови слово “буси” входить до переліку слів, які вважають суржиком.

Крім того, у сучасному словнику гарної української мови “Мова не калька: словник української мови” (Т.Береза, І.Зубрицька, Ю.Зелений, Львів, 2015) слово “буси” потрапило до списку “Так говорять”, а автори радять вживати замість нього інші слова.

То ж як сказати українською “буси”? І чи можна казати “буси”?

Якщо ви хочете назвати правильно улюблений аксесуар багатьох жінок, то для цього в українській мові є слово “намисто”. Крім того, можна взяти до уваги милозвучне слово “коралі”.

Що означає слово “намисто”? В Академічному тлумачному словнику української мови (СУМ) можна знайти такі пояснення:

“Намисто – прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Ой надіну я сережки І добре намисто, Та піду я на ярмарок В неділю на місто (Тарас Шевченко, II, 1953, 128); Дощ по-французьки жіночого роду, і французький поет малює його як дівчину в перловому намисті (Максим Рильський, III, 1956, 131); * Образно.

На вулицях блідне огнів намисто, і ранок злітає, як спів, на місто (Володимир Сосюра, II, 1958, 71); * У порівняннях. Роси чисті На топольках, як намисто, Самоцвітами горять (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 25)”.

А от слово “коралі” не таке однозначне – мало хто знає, що “коралями” ще називають червоні нарости на шиї індика. Ось дослівно, що про слово “коралі” йдеться у словнику СУМ:

“Коралі, мн. 1. Намисто (намистини) з коралів. Зінька зірвала з себе.. очіпок, рвонула намисто — і коралі, і дукачі посипались на землю (Олекса Стороженко, I, 1957, 361); Старшенька [Яринка] — біленька, носик тупенький, а брів то й не видно, очі — як ті незабудки, намисто з коралів на шиї (Павло Тичина, I, 1957, 255); // Взагалі намисто. Староміський.. видобув із своєї шкіряної торби кілька.. ліктів різнобарвних скиндячок і блискучих скляних коралів (Іван Франко, III, 1950, 59). 2. розм. Нарости червоного кольору на шиї індика. Аж тут нараз ізчепляться два індики за коралі, тягаються завзято (Лесь Мартович, Тв., 1954, 136); Довгошиїй індик з червоними коралями все вище й вище задирає голову (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 124)”.

Що ж стосується слова “буси”, то в цьому словнику воно теж є, але з позначкою – вживається рідко:

“Буси, бус, мн., рідко. Те саме, що намисто. Антося.. брязкала разками простих бусів [бус] на шиї (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 186)”.

А на Порталі української мови та культури теж підкреслюють, що “буси” – це суржик, і в українській мові радять використовувати кращий варіант – “намисто”.

Отже, якщо маєте сумнів, як правильно – буси чи намисто, віддайте перевагу другому варіанту, бо, як бачите, мовознавці радять слово “буси” уникати, якщо ви дійсно хочете розмовляти гарною українською мовою.

Відомий український вчитель та мовознавець Олександр Авраменко розповів про поширену мовну помилку, яку часто роблять люди, спонукаючи когось до дії, наприклад, запрошуючи когось із собою у кіно.

Як зазначає Авраменко, люди у такому випадку часто вживають слово “пішли”, тоді як правильна форма спонукання до дії буде – “ходімо”.

“Пішли – це форма минулого часу: що зробили?

Зрізали, подивилися, зайшли, пішли. Ці форми позначають дію, що вже відбулася”, – наголосив мовознавець.

Джерело

Comments (0)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.