26 Вересня, 2022 7:45 pm

    Іллєнко: Не хотів цього писати, але все те що сьогодні сталося змусило. Дивіться…

    Не хотів цього писати, але вся ця гра в «хороших русскіх» та розмови про «Київ як новий центр тяжіння всього прогресивного на пост-совєтському просторі» змусили.

    Дивіться. Ми з московитами екзизстенціні вороги ще до того, як з’явилися москвоити. З ХІІ століття у Києва жорстка заруба із суздальцями (протомосковитами). Це було страшне рубілово.

    Суздальський князь Андрєй (так званий «боголюбський») спалив Київ задовго до Батия. Спроба встановити у Києві правління суздальців завершилося Майданами та отруєннями заліських князів.

    Потім чотири століття українські князівства цілком нормально існували у європейському просторі, а московити сиділи під Ордою, а потім самі стали її наступниками. Це теж був час постійних війн, але нікому тоді у Московії не здавалося, що ми «один народ», а Київ їхній. Просто була взаємна ненависть і війна.

    Але у ХVII сталося жахливе. Київська інтелектуальна еліта через власні корисні інтереси та геополітичні авантюри вирішала придумати так звана «Російську імперію».

    Перша науковоподібна та структурована версія так званої «російської» історії була написана у Києві. Називалася «Синопсис Київський». Автор — Інокентій Гізель, настоятель Києво-Печерської Лаври. Там все — «Київ колиска трьох братніх народів», історія перетікає від Києва до Москви, а головне — «Москва це Русь». Це катастрофа.

    Потім був перший ідеолог російської імперії, киянин Феофан Прокопович та фактичний засновник сучасного московського православія, галичанин Стефан Яворський.

    Потім ще багато чого було — але головна драма полягає у тому, що намагання частини української еліти «зіграти у масштабну гру» і українізувати та європеїзувати Московію призвело до появи цього моторошного і невротичного Франкенштейна під фальшивою назвою «Росія».

    Російську імперію придумали на Подолі. Ця у чистому вигляді геополітична та культурна чорна магія, яку тепер нам доводиться так важко долати.

    Тому нарешті варто зрозуміти — всі ці спроби знову погратися у «Київ — новий центр тяжіння для всього адекватного з Росії» — це просто смертельна для нас історія.

    Київ — це великий мегаполіс Заходу на Східному його фронтирі. Як і Харків, як і Дніпро. Так було і так буде. Подобається це комусь чи ні.

    На нашому середньовічному Київському гербі зображений лук зі стрілою — що свідчить саме про це.

    Ми стоїмо на кордоні Цивілізації та варварства — і якщо ми будемо загравати з варварством — воно нас знову зжере.

    Андрій Іллєнко

    Comments (0)

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.