Лампа

#людивійни
Він. Він приб’є мене за цей допис, але то буде вже завтра.
Він знав, про велику активну фазу війни. Трохи раніше, ніж ми всі це усвідомили.
Він особлива людина: «тихо прийшов, тихо пішов».

Коли почалась активна фаза війни, ми бігали і шукали, в істериці, кошти, та де купити ту тактичну медицину, як сліпі кошенята. А Він вбахав всі кошти, які він накопичував на нову машину, в тактичну медицину.

І все, що ми видавали на початку війни з тактичної медицини, якимось зовсім невідомим чином матеріалізувалось у нас на складі. Майже з повітря.
То була критична фаза, логістичні зв’язки всі порвані, літаки не літають, швидкої доставки немає. А у нас тактична медицина була, придбана на його кошти, які були на машину. Ну ви пам’ятаєте.

Потім він приходив, щось приносив, щось забирав, дуже серйозним чоловікам.
Під час окупації Київської області ночами він полював на зайців. Потім, ми його лікували. Потім він знову ходив на зайців.

Потім, одним з перших, він зайшов в Бучу та Ірпінь.
Після того, як він зайшов в Бучу, я розмовляла з ним. Я ніколи ще не чула, щоб він був в такому розбитому стані.

Потім була Бородянка.

Потім… Я прошу його не розповідати мені нічого, бо якщо мене візьмуть в полон і будуть катувати, то я все розповім. Тому, я нічого не знаю.

Вчора, він мене відвів в сторону і сказав: «Слухай, я там знайшов в Америці офігений лот з тактичної медицини. Ні, не просто турнікети. Ні, не просто кровоспинне. Тактичне реанімаційне мобільне обладнання – саме для надання медичної допомоги на полі бою. Ой, якби ти бачила, то самі круті американські фірми» – він так це розповідав, що майже випригував з кросівок.

« Скільки то коштує, і коли ми повинні його викупити, і коли воно приїде?» – мій внутрішній економіст і логіст почали вже продумувати де на то брати кошти і як доставляти.

« Та не переймайся. Я заклав спадковий батьківський годинник, взяв в борг 10 000 доларів і вже викупив. Завтра воно буде в тебе. Я не хотів тобі казати, поки воно не перетне кордон з Україною»

Мій внутрішній економіст та логіст охреніли в цей момент.

«Як в борг? Чому ти не сказав? Навіщо ти закладав годинник ?» – допитувалась я.

« Я думає, батько, якщо б знав, на що пішов його годинник був би дуже за» – відповів він мені.

« Ми повернемо його, і зберемо кошти» – мій внутрішній економіст почав перебирати в голові всі можливі варіанти пошуку коштів.

В цей час до нас на склад завітав Sergiy Siromakha і привіз зі словами « ви нам так багато допомагаєте» – 1000 доларів. Я спочатку відмовлялась, а потім схопила кошти і зразу з рук в руки віддала Йому.

Мінус 1000- мій внутрішній економіст плескав в долоні.

Прийшло сьогодні. І всі ці скарби, а це дійсно скарби, приїхали до мене на склад. Поки чоловіки розпаковували та доставали обладнання, я, як зачарована сиділа, дивилась, і не могла повірити своїм очам.
Таке я бачила тільки в Інтернеті.
Він розпаковував коробки, показував мені що до чого, знову вистрибував з кросівок, а я як оніміла. Не могла повірити, що те, що я колись бачила в ютубі в мене в руках.
Домовленість тільки одна- перевіреним медикам тільки на нуль.
І тепер в мене завалені приватні повідомлення з питанням: «Ярова, мля, де ти то все взяла? Дай!!!!»
Дам.

Всім все роздам.

Але, перед Ним в мене моральний та матеріальний борг, хоч Він і каже, що боргу не має.
Але ми повинні повернути той батьківський годинник, як би то не було.
Такі людські буденні подвиги.
Такі люди.
Такі Герої.
Ми вистоїмо.
По іншому не може бути.

Хто хоче допомогти повернути батьківський годинник кидайте кошти на картку, в призначені платежу можете так і писати: «на повернення спадкового батьківського годинника.»
4149629319558615 Ярова Богдана Едуардівна.

Dana Yarovaya