5 Липня, 2022 4:43 am

    Генерал Марченко розповів, як вдалося захистити Миколаїв, та що планував зробити ворог

    Російські війська планували захопити Миколаїв за маріупольським сценарієм — оточити, заблокувати і взяти змором.

    Про це в інтерв’ю сайту “Никвести” розповів генерал-майор Дмитро Марченко, який командував обороною Миколаєва на початку повномасштабної військової агресії РФ, передає Цензор.НЕТ.

    Марченко каже – основні військові операції відбувалися поза Миколаєвом.

    “Якби вони зайшли в місто, це було б усе – це була б уже Буча, Ірпінь”, – наголосив генерал-майор.

    — Нас брали за планом Маріуполя — оточити, витіснити всі (українські) війська в центр міста, на якийсь об’єкт, припустимо, завод імені 61 комунара, обрізати світло, воду і томити нас, поки ми не почнемо божеволіти, поки не закінчаться боєприпаси, їжа, вода, – розповів Дмитро Марченко.

    Він також розкрив деталі однієї із ключових битв, що відбулася 4 березня. Цього дня ворожі танки зайшли на Кульбакинський аеродром.

    Дмитро Марченко повідомив, що отримав дані про рух сотень танків на місто з трьох напрямків — з боку Станіслава, Посад-Покровського та кіровоградською трасою. Противник почав вибудовувати техніку в бойові порядки на відстані 20-30 кілометрів від міста

    У цей час два російські БТРи зайшли на Кульбакинський аеродром.

    — За ідеєю я мав зняти якісь резерви, перекинути туди. Але зрозумів, що це маневр, що відволікає, тактичний хід, — зазначив бойовий генерал.

    У результаті аеродром відбили силами поліцейських, що дало можливість артилерії навестися та атакувати основні сили супротивника.

    — У них (у поліції. – Ред.) на той момент уже було створено протитанкові групи. Вони зробили так, що це угруповання почало тікати. Тоді основна група почала вишиковуватися і намагатися зайти до міста. З огляду на те, що артилерію вже було наведено, ми цю атаку їм поламали, — розповів “Марчелло”.

    Читайте також на “Цензор.НЕТ”: Генерал Марченко про перспективи звільнення Херсона: “Треба мати сили та засоби один до трьох. Якщо там зарита рота, нам потрібно туди висувати мінімум батальйон”

    Генерал-майор погоджується, що успішна оборона міста певною мірою була дивом і не впевнений, що зміг би зараз повторити це. Неабиякою мірою, переконаний він, все залежало саме від настрою та бойового духу всіх захисників міста.

    — Скажу чесно, я зараз сиджу, аналізую, у мене тепер більше даних, ніж у перші дні війни. І коли я аналізую те, що відбувається навколо Миколаєва, я не знаю, як ми змогли встояти. Якби мені ще раз сказали: “Іди таке зроби”, я б, мабуть, не зміг такого зробити. Це настрій, це бажання чинити опір, всіх зібрати в купу, підняти бойовий дух. Все залежить від духа командира. Є командир, який “ой, їх багато, нас мало, ми програємо”. Відповідно все це переходить до солдатів. А є командир, який: “Вони боягузи, їх треба бити, не треба боятися, ми у себе вдома, ми битимемося за кожну хату, кожну вулицю”, — резюмував він.

    Comments (0)

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.