Лампа

Росіяни, які добровільно вступили до лав окупаційної армії рф, сподівалися “непогано підзаробити”, але в результаті отримали по заслугах і повернулися додому вже в трунах.

Причому дедалі частіше підтверджується інформація про те, що термін перебування окупантів на війні стає набагато коротшим.

Іноді шлях від підписання контракту до відправлення на світ займає всього два тижні.

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Як швидко стати “вантажем 200”

Те, що мобілізація в рф проводиться, щоб поповнити великі втрати окупаційної армії, – давно не секрет. Але й досі дивують росіяни, які добровільно підписують контракт із збройними силами країни-агресора. Не захищати, а вбивати – це психологія злочинців, терористів. Але на війні в Україні багатьом із них бонусом іде відправка на той світ.

Далеко не вся інформація про загиблих у зоні бойових дій потрапляє до російських ЗМІ та соцмереж. Однак ми знайшли кілька випадків, коли термін життя окупантів на війні становить лише два тижні – місяць. Що тут скажеш – майже миттєва карма.

Наприклад, Андрій Панічкін з Липецької області РФ був затребуваним автомеханіком, але дуже хотів “підзаробити”. Підписав контракт і опинився в зенітно-ракетній батареї 9-го мотострілецького полку (базується в далекій Калінінградській області) – став водієм “Уралу” із зенітною установкою.

Навесні минулого року спалахнув скандал: тоді частина військовослужбовців із цього полку відмовилася їхати в Україну, але свіжоспеченого контрактника Панічкіна це не зупинило – він мітив у “герої СВО”. Його бажання швидко здійснилося, правда посмертно: лише через 29 днів служби (і за місяць до Нового року 2024) на труну окупанта поклали ганебний “орден мужності”.

Ще один Z-доброволець, який погнався за довгим рублем та пільгами, – Юрій Пятін із міста Архангельськ, який розташований майже за дві тисячі кілометрів від кордону з Україною. Чоловік працював будівельником, у 2014 році одружився. На час підписання контракту з міноборони РФ наприкінці жовтня 2023 року його двом синам було шість та три роки. А вже наприкінці листопада тато-окупант повернувся з Донецької області додому – щоправда, у поліетиленовому мішку.

Ще один “скоростріл” – Микола Гурєєв із Саратовської області. Крім строкової служби та участі в зачистках у Чечні у нього вже був контракт із ЗС РФ, який він підписав 2013 року. А після “відпочинку” росіянин вирішив знову “трохи повбивати” і 22 листопада 2023-го підписав новий контракт.

Але бойовий досвід йому не допоміг і окупант дуже швидко сам став “вантажем 200”.

За верифікованими даними, його було ліквідовано 8 грудня 2023 року в районі Красногорівки Донецької області.

Втрати не лякають

За даними Генерального штабу ЗСУ, з початку повномасштабного вторгнення втрати армії РФ вже перевищили понад 365 тис. осіб. Незважаючи на це, деякі росіяни продовжують добровільно укладати контракти з міністерством оборони країни-агресора, розраховуючи, що їм “точно пощастить”. Однак на війні гинуть не лише зелені новобранці, яких відправляють на “м’ясні штурми”, а й росіяни, які мають серйозний бойовий досвід.

За словами співрозмовника OBOZ.UA в українській розвідці, лише мала частина Z-добровольців є ідейними.

“Все-таки більшість вирушає воювати проти українців, піддавшись на обіцянки мати стабільну зарплату та пільги. Ось тільки на тому світі вони вже точно не потрібні”, – каже офіцер.

А в тому, що Сили оборони України й надалі знищуватимуть ворога, сумніватися не доводиться.

Джерело