9 Серпня, 2022 3:59 am

    Після трьох місяців цілодобового спілкування з правдішними галичанами в мене є одне бажання…

    Після трьох місяців цілодобового спілкування з правдішними галичанами в мене є одне бажання: знайти всіх тих, хто домахувався до моєї української, і потримати їх ніжно за горлянки.

    Бо львів’яни у переважній більшості україномовні, хоча вам кожен захисник чистоти мови скаже, що це помилка, треба казати “українськомовний”.

    І рахується, що в них найкраща українська, вони і самі так рахують, конечно, хоча правильно казати “вважають”, а слова “конечно” в українській нема.

    Тим не менше, львів’яни вживають русизми аж бігом, хоча правильно казати “менше з тим”, а слово “русизм” саме є русизмом, правильне слово – “росіянизм”.

    На протязі всього життя львів’яни розмовляють як попало, хоча мали б робити це протягом життя і абияк.

    І цитати з радянських фільмів та матерних анекдотів львів’яни вживають мовою оригіналу, як тут і було. А ще вони курять сигарети замість палити цигарки, їдять вилками замість виделок та іноді на собаку кажуть “вона”, а не “він”. За будь-яку таку ганебну неповагу до мови мене б тут коментатори вже розіп’яли тричі.

    Ідеально чиста українська у Львові існує тільки на кафедрах філології, в бібліотеках та в написах на Личаківському кладовищі. І це нормально, шановні добродії, воно так і має бути.

    Бо мова – як людина. Вона може бути подекуди і дивною, і розгубленою, і ексцентричною, і навіть брудною, прости господи. Це все ознаки того, що вона жива!

    Коротше, всі, кому не подобається ваша українська, прямують в дупу. Носії мови вас розуміють? От і файно, а кажуть вони й самі не перфектно 😜

    Mayya Tulchinska

    Comments (0)

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.