Лампа

Оце їхнє казахсько-таджикське ОДКБ – це зайвий доказ того, що всі мегаломанські проєкти росії приречені на пшики. Противага НАТО! Комедіянти й блазні, їй-богу.

А я звернув увагу на дрібний штрих, зате вельми показовий і символічний. Усі так звані лідери цих підросійських держав сиділи за столом, і біля кожного була шклянка води, накрита блюдцем.

Це, мабуть, щоб «друзья навеки и главние союзники» не поотруювали один одного, чи щоб хтось не плюнув токсином у сусідню шкляночку.

А я інший сенс побачив у накритих шклянках. Це – давня поминальна, заупокійна традиція. На поминках завжди накривають зверху келішок із горілкою. Це щоб труп наостанок собі випив і закусив. До ОДКБ це має прямий стосунок.

Заупокійна символіка на столі засідань цих геополітичних трупів неабияк тішить око. Незгадування України в промовах майже всіх президентів – це свідчення не лише мертвонародженості цього «альянсу», але й його убогості супроти інших, європейських, аналогів.

ОДКБ – це каральна організація для самих своїх. Війська цієї «організації» можна вводити і виводити, як вводять і виводять фалоімітатори, лише в колі своїх. Можна по черзі, щоб було цікавіше: спочатку в Казахстан, щоб в інтересах росії зачистити крупні активи, потім можна в Таджикістан махнути, аби «мальчики проветрились», потім у Вірменію, бо там набагато кращі пейзажі (гори, як-не-як) – і так по колу.

ОДКБ уже давно накрите мокрим рядном. Це типовий міжсобойчик, який загрожує хіба самому собі.

Вічная пам’ять, як то кажуть.

Ostap Drozdov