Лампа

Подаємо мовою оригіналу:

Єгор Фірсов

Зараз на фронті ми багато думаємо про ключ до нашої перемоги. Повірте – нам, як нікому, хочеться швидше повернутись до дому. І думки у нас такі, що ключ до перемоги може лежати не на полі бою – а в тилу, у військовому виробництві.

Україна могла б стати виробниками комплектуючих, для танків, ракет та броньованих машин. І за рахунок цього отримати, більше зброї.

Ви, напевно усі чули про «Бредлі», танки «Абрамс», гаубицю «три сокири».
Так ось – у всіх цих видах зброї (і не тільки в них) в значній мірі використовується Титан.
Навіть по іншому скажу – якщо б не титан, цих моделей зброї не було б.

Мало хто знає, але Україна володіє великими запасами титанової руди.

В нас працюють підприємства, як державні, так і приватні, які у воєнний 22 рік видобули 260 тис тон титанової сировини. З обʼєктивних причин цей показник впав порівняно з довоєнним часом. Тому ключі до перемоги – в нас можуть лежати прямо під нашими ногами.

До того ж Україна одна з 7 країн, що має підприємство з виготовлення титанової губки, яка й переробляється у титан метал.

І це я кажу, як колишній голова екологічної інспекції. Який сам перебував на цих кар’єрах. Когось ми штрафували за порушення закону, хтось працював без значних порушень, але мова про інше.

Титан – це золото для нашого військового комплексу і немає складності робити з руди – броньовані плити. Або на 3D принтерах друкувати комплектуючі для ракет чи техніки.
Потрібне лише значне спрямування сил держави.

Я вже мовчу про зиск для економіки і робочих місць. І розгортати виробництва можливо і під час війни. Навіть скажу по іншому – якщо за 30 років ми не змогли розгорнути якісні виробництва – то хоч може війна, за виживання, нас змусить це зробити.

Британія і США під час Другої світової виробила більше пів мільона літаків.
США у 45-му остаточно створили ядерну бомбу.
Ізраїль ще у 70-х роках (!) почав виробляти сотні безпілотників.
Ці фактори свого часу змінили хід війн.

А що виробили ми? Звичайно локальні успіхи є: ракети «Нептун», броньовані авто «Козак», ПКР «Стугна», Танки «Оплот», приватні виробництва дронів.
Цей список говорить про те – що ми МОЖЕМО!
Але цього замало..

Ми на фронті кожен день робимо свою справу. Інколи, робимо неможливе…
Нам би хотілось – щоб і в тилу, ті хто приймає рішення, робили справу свою – розгортали виробництва, використовували наші сильні сторони, для того, щоб в нас було більше зброї!
Хтозна, можливо після нашої перемоги, вже Україна буде приймати рішення, кому надавати зброю на якій буде маркер «made in Ukraine».

Джерело