29 Листопада, 2022 8:45 pm

    Вчитeлька почала свій уpок, піднявши вгоpу 100-гpивневу купюpу і запитaла в дiтей…

    Вчителька почала свій урок, піднявши вгору 100-гривневу купюру. У класі було близько 30 дітей.

    Вона запитала, хто хоче отримати купюру. Усі, немов по команді, підняли руки.

    «Перш ніж один з вас отримає цю купюру, я дещо з нею зроблю», – продовжила жінка. Вона зім’яла її і запитала, чи хтось все ще хоче отримати її. І знову всі підняли руки.

    «Тоді, – відповіла вчителька, – я роблю наступне», – і, кинувши купюру на підлогу, злегка почовгала її туфлями по підлозі. Потім підняла – купюра була зім’ята і брудна. “Ну і кому з вас вона потрібна у такому вигляді”?

    І всі знову підняли руки.

    «Дорогі друзі, – сказала вчителька, – тільки що ви отримали цінний наочний урок. Незважаючи на все, що я зробила з цією купюрою, ви усі хотіли її отримати, оскільки вона не втратила своєї цінності. Вона все ще купюра вартістю 100 гривень.

    У нашому житті часто трапляється, що ми виявляємося викинутими з сідла, розтоптаними, такими, що лежать на підлозі або змішані з брудом.

    Це реалії нашого життя. У таких ситуаціях ми почуваємо себе нікчемними. Але неважливо, що сталося або станеться, ніколи не втрачаймо своєї цінності.

    Нехай нас усіх завжди люблять та цінують!

    На зображенні може бути: 1 особа

    Василь Павлюк