Лампа

Життя в окупованому Бердянську сьогодні перетворилось на суцільне випробування. Про це розповідають місцеві жителі, передає Дніпровська панорама.

Як живуть місцеві жителі та з чим доводиться їм стикатись, живучі в нелюдських умовах.

Драки і повний треш скрізь.

У кожній створеній окупантами установі кожного робочого дня йде боротьба за право на виживання. Пенсійний, банк, сплата комунальних платежів, оформлення СНІЛСу та роспаспорту – за всим цим необхідно відстояти чергу.

Адже окупанти активно поширюють інформацію, що усіх хто не отримав російські документи, можуть депортувати. Постійно про це нагадують і патрулі під час перевірок документів.

Каждый день в пенсионном крики и драки. Постоянно дежурит скорая. Пенсионеры атакуют пенсионный с требованием пересчитать пенсии. Довольных, судя по крикам не много, – пишуть місцеві.

В паспортном столе дела не лучше. Очередь занимают с 4 утра. Можно простоять весь день и так и не попасть.

Трэшак полнейший. Драки, менты, разрывание списков, лезущие по блату и вне очереди, снова драки…

Бердянськ перетворився на суцільне місто черг
В Бердянске новый вид бизнеса: стою в очереди за деньги. От 50 до 500 рублей люди берут за то, что будут стоять в очереди за тебя. Кстати, очень востребовано. В очередях стоят за всем, потому что в оккупированном городе возможности человека без документов очень ограничены.
Даже если ты найдешь способ зарабатывать деньги без рашистского паспорта, то все равно будет сложно без него. Учебные заведения, поликлиники и больницы, медикаменты по рецепту – все через российский документы. СНИЛСы, инн, паспорт и свидетельства оккупанта – требуют везде. Но самое основное чего боятся люди – это депортация.

Саме так, тиском та переслідуваннями, створюються картинки про натовп бажаючих отримати російське громадянство.
А ще тим, що окупанти не можуть нормально виконати те, що самі запровадили. Бо постійне очікування, приниження, пошук якогось блату – найкращі риси совка, які принесла з собою росія.

Медицина окупована. Без КТ, УЗД та лікарів
Бердянці розповідають, як хворіють та лікуються в окупації

Ситуація з медициною в окупованому Бердянську зовсім не покращується, навпаки обіцянкам окупантів, які запевняли, що «зараз йде перехідний період від України до росії, тому є труднощі, але незабаром усе налагодиться».
Навіть деякі любителі «руськава міра» прозріли, коли зрозуміли, що за безкоштовні операції в Криму треба заплатити від 50 тисяч рублів.

Однією з найперших та найважливіших проблем є проблема кадрів. Адже багатьох фахівців зараз в місті просто немає. Майже всі вони, за невеликим виключенням виїхали.

Але немало бердянців, які знаходяться в окупації, залишилися на зв’язку зі своїми сімейними лікарями, що працюють зараз на підконтрольній Україні території.

Якщо потрібна консультація в поліклініці чи амбулаторії, вибрати не можна, а лише йти до того лікаря, який закріплений за вашою адресою, тобто, дільнічного.

Окупаційні змі періодично інформують, де можна зробити безкоштовне УЗД, проте мовчать, що навіть за наявності направлення, пройти дослідження можна лише через декілька місяців.
Один з кабінетів, де можна було безкоштовно зробити УЗД – в пологовому будинку, вже не працює через відсутність спеціаліста, УЗД.

КТ взагалі в Бердянську зробити не можна. На апараті у лікарняному корпусі семиповерхівки роблять дослідження лише, якщо людина потрапила до лікарні по швидкій. Щоб зробити КТ-дослідження людям треба їхати до Криму чи Мелітополя.

Окупанти віджали все, що могли: апаратуру, будівлі, техніку, а ось довести все до ума і змусити працювати – не можуть. Бо чи то руки не з того місця ростуть, чи то мізків не вистачає, – пишуть бердянці.

Із водою у Бердянську проблема стає все гострішою.
Водопостачання у Бердянську: окупаційна влада вчергове зробила серію повідомлень, які наводять на дуже сумні думки

Окупанти Бердянська визнали, що бердівську воду, яку подають з крану після підриву Каховського водосховища, вживати без кип’ятіння не можна. А також загарбники поспішили відрапортувати, що для задоволення потреб населення в питній воді, їм передали водовозку.

По-перше, якби ті люди хто це пише самі спробували кипʼятити та пити воду з крана, вони б такої маячні не писали. Після підігріву посуд вкривається білим нальотом, а вода тхнути не перестає. Те що подають бердянцям у крани з великою натяжкою можна називати технічною водою. Але окупанти продовжують наполягати, що вода відповідає санітарним нормам. Звісно у окупації перевірити це майже неможливо.

По-друге, машина для розвезення питної води, то мабуть добре, але у масштабах Бердянська – це дійсно капля. І головне, де водоканал буде брати ту воду? З того ж крану? Очисні споруди не справляються та не можуть покращити якість бердівської води, а тим більше довести її до стану питної.

Але насправді зараз бердянців більше хвилює не якість води, а те щоб вона взагалі була у кранах. Кожного дня то один, то інший мікрорайон Бердянська прокидаються без води у крані і без будь-якої інформації, коли відновлять водопостачання.

«Покращення» в місті йде просто галопуючими темпами … мешканці міста «освобождаются» від елементарних побутових умов.