29 Листопада, 2022 10:18 pm

    Хлопчина років 10, сидів всю службу і стиха говорив: “Я помщуся за тата”: в останню путь провели добровольця Олексія Сорвілова ФОТО

    29 жовтня у Хмельницькому попрощалися із добровольцем, учасником АТО Олексієм Сорвіловим. У таких, як він, кажуть побратими, немає ворогів, бо він завжди на позитиві.

    Так розповідає про Олексія його побратим Вадим із позивним «Сержант». Вони познайомилися ще весною 2014 року, як і більшість із тих, хто прийшов з ним попрощатися восени 2022.

    «Це була людина — душа. Його позивний Йожик» від того, що він де б не з’являвся, завжди все навколо ставало позитивним. У нього ніколи не було нічого негативного, робив все, що треба. У таких людей, як Льоша немає ворогів.

    Він з перших днів повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Їх прислали до нас, в 106 батальйон, для підсилення. Коли мені сказали, що він загинув, я не повірив, бо за чотири дні до цього вітав його з днем народження», — розповідає про Олексія його побратим Вадим із позивним «Старшина».

    З Днем народження вітав його і міський голова Олександр Симчишин. Каже знав його років з десять і він був неймовірним добряком. Завжди турбувався про інших, а не про себе: за свої ретро автомобілі, за свій клуб, в якому він ними й займався.

    «Олексій точно жив заради ближніх. Він ніколи не просив нічого для себе, чи заради себе. Він був неймовірним добряком!

    Жив заради допомоги ближнім і, на жаль, загинув захищаючи усіх нас. Востаннє ми спілкувалися 19 жовтня, коли він зустрічав свої 35 років.

    На фронті, звільняючи нашу українську Херсонщину від ворога. Він відписав, що в них немає світла ніякого і давно. Вони телефони і всі прилади заряджають від автомобілів і він попросив генератора. На жаль, 25 жовтня він загинув … мені не вийшло передати цей подарунок для нього і його хлопців. Але ми обов’язково це зробимо! Дякую Олексію, що він захищав і своїх дітлахів і наших», — сказав Олександр Симчишин.

    В Олексія Сорвілова залишилися дружина і двоє дітей. Син, як він, займався бойовим гопаком, розповідає каже його товариш і побратим Олексій із позивним «Балу».

    «Я Льошу знаю дуже давно і він назавжди залишиться в моєму серці, бо такого, як він, забути неможливо. Окрім громадянського життя, ми з ним проходили разом і військову службу. Перетиналися наші шляхи у 2014-2015 роках.

    А у 2016 ми проходили підготовку в одному з тренувальних центрів. Разом жили, їли. Він був дуже чуйним і порядним і загинув як Герой. Він був добровольцем по життю. Займався народними танцями, бойовим гопаком. Син його також тренується», — каже «Балу».

    Олексій Сорвілов загинув 25 жовтня 2022 року на Херсонщині.

    Джерело