Лампа

Південь Вінниччини. 100% україномовний населений пункт. Другий місяць війни. З двору української родини гучно лунає російська попса. З іншого двору якась весела іноземна музика в страсний тиждень, у воєнний час. Люди веселі і не обтяжені загальнонаціональним горем. Ну, бо це ж не в них.

В Могилів-Подільському жінка переселенка шукала собі стрептизера на свій День народження. В п’ятницю чоловік переселенець у квітковому магазині в Ямполі, купуючи букет квітів, питав де тут є “прілічний” ресторан, бо всі інші він вже обходив, але вони дуже провінційні для такого пана, як він. А потім скаржився, що те дороге бухло, яке тут продають – не його рівень. Бідося.

Кілька моїх друзів і родичів досі на заробітках в москві. Скільки б їм не вкладала мізки – відповідь одна: тут тоже хароші люди, що мені ця політика? На думці купити квартиру, вивчити дітей і т.д. Якою ціною, цікаво мені? Це виглядає, що хтось дуже хитрий, “розумний”… Ціною життів інших людей…

В московській церкві не брєзгують святити святий український хліб (даруйте за тавтологію). І тих людей це не засмучує. Як так?

Більшість людей дивляться російське телебачення. На питання: чому? Відповідають, що українське ТБ тут платне, а московитське – безкоштовне. То не дивіться ніяке! Як вам поперек горла не стає той брехливий україноненависний шлак?

В фб групі місцевої громади, читаючи пости та коментарі, спостерігаю, як 80% українців підписали свої імена московською мовою. Навіщо, якщо ви всі з діда-прадіда всі україномовні? Скільки б я про це не говорила, ніхто не бачить в цьому проблеми.

Скажіть мені, що має статись? Що може людям відродити розум? Що заставить їх все переосмислити? Що допоможе розлюбити “русскій мір”? Настільки, щоб не хотіти їхніх брудних грошей? Їхніх остогидлих пісень? Писатися їхніми іменами і косити під расіян?

8 років в місцевих кафешках місцеві виконавці виконували на 90% московсько-радянських пісень.

Хто в цьому винен? Виконавці, які досі не вивчили українських пісень? Чи люди, які створюють на це попит? Мені хотілось закривати вуха, коли я їх чула. Бо це ставить перепони в нашому протистоянні з ворогом. Чому ж іншим це не боліло?

Своїм малодушшям, ви давали привід ворогу нас рятувати. Своїми піснями, які ви любите, своїми російськими іменами. Тільки чому нормальні українці повинні страждати через це? Цвіт нації зараз віддає свої життя через вашу невизначену позицію, через ваш ганебний пофігізм.

Але тільки починаю писати правду, як багато манкрутів починає мене ненавидіти. Але хай краще так, бо мовчанням байдужих людей чиняться найбільші злочини. В Святому Письмі сказано: “горе, якщо вас любитимуть всі люди”, бо всі можуть любити тільки хитрожопих підхалимів-пристосуванців.

Але пост не про це.

Пост про те, які мають бути зрушення, щоб люди стали свідомими і відповідальними за свої дії?
Подекуди бачу, що в невеличких відсотках ці зрушення є. Але до багатьох ще не доходить, чи руської попси в крові не вистачає, чи ще чого? Чи елементарно, совісті?

Що вам приходиться спостерігати? І який з цього вихід?

На мою думку, кожен має сказати собі: сьогодні я буду кращим, ніж вчора. Я і моя родина відмовимось від продуктів всіх московських ідеологій, я і моя родина буде робити все, щоб Україна процвітала – культурно, ідеологічно, боронити її на воєнному, інформаційному і культурному фронті.

Земляки, виполюйте той московицький бур’ян!

Nadia Vinnik