Лампа

Вiйна пocтукає оcь-оcь: пpогноз Залyжного пpиголoмшує.

Ексголовком звернув увагу, що за майже чотири роки війни в Україні pосія системно навчається воювати краще.

Сьогодні росіяни не бачать жодних причин, чому вони мали б зупинятись в Україні, і війна невдовзі готова буде постукати до її західних сусідів.

У цих умовах Європа має переосмислити принципи оборони, підготовки та співпраці.

Про це пише колишній головнокомандувач ЗСУ, посол України у Великій Британії Валерій Залужний у колонці на шпальтах Української правди.

За його словами, зараз, на четвертий рік війни, можна упевнено констатувати, що повномасштабне вторгнення росіян у лютому 2022 року призвело “до краху ідей і теорій, на яких ґрунтувалося саме уявлення про світовий порядок”.

Проте, пише дипломат, “формування нової європейської архітектури безпеки, імовірно, до 2030 року не розглядається як найчільніше завдання. А якщо і розглядається, то лише декларативно та концентруючись на переоснащенні національних збройних сил країн Союзу”.

На думку Залужного, “залучення України як повноправного гравця в майбутній архітектурі європейської безпеки ні формально, ні принципово не розглядається, окрім часткового використання бойового досвіду та надання допомоги у війні з росією”.

У колонці йдеться, що оскільки в Європі немає єдиної системи оборони, Україна може інтегрувати свою ППО та ПРО лише через НАТО. Співпраця з країнами-членами Альянсу, особливо тими, що межують із росією, – це єдиний спосіб обійти внутрішні перешкоди в ЄС, пише посол, хоча для країн НАТО це пов’язано з великими геополітичними ризиками.

Що потрібно знати європейцям

Ексголовком озвучив висновки з війни в Україні, які потрібно, як вважає він, взяти до уваги європейцям.

По-перше, наголосив Залужний, війна може бути довгою, а отже, це абсолютно змінює підхід до самої організації Збройних сил.

По-друге, “на поле бою прийшли нові технології, опанування якими потребує не лише заміни озброєння, а й кардинальної заміни стратегії, доктрини й підготовки”. І по-третє, зазначається, війна стала гібридною, адже ведеться як на лінії бойових дій, так і всередині країни, використовуючи всі, зокрема й інформаційні можливості самої держави.

Дипломат припустив, що для створення нової архітектури європейського континенту потрібно не менше як 5 років, “які будуть супроводжуватися як інерцією, пов’язаною зі сподіванням на збереження прийнятного способу існування, так і подоланням бар’єрів у демократичному суспільстві”.

Росія системно навчається воювати краще

“Хочу також додати, що за майже чотири роки війни в Україні росія системно навчається воювати краще. Вона вже побудувала нову армію, яка збирає, аналізує й одразу впроваджує бойовий досвід. Усе це фіналізується в розробці нових доктрин і програм підготовки”, – попередив він.

Крім того, Залужний звернув увагу на національний склад полонених, що потрапляють до ЗСУ. На його думку, він може свідчити, що РФ передасть свій “унікальний досвід” у такі країни, як Китай, Іран і Північну Корею. А отже, пише Залужний, “це свідчить про неминучу масштабну реформу збройних сил Російської Федерації як під час війни, так, можливо, і в повоєнний період”.

“З урахуванням тенденцій розвитку науково-технічного прогресу в умовах сучасних бойових дій і завершення формування принципово нової доктрини ведення війни, така реформа, очевидно, завершиться не пізніше 2030 року. Це будуть збройні сили роботів, автономних систем і штучного інтелекту, об’єднаних досвідом та вже діючими доктринами”, – підсумував колишній головнокомандувач ЗСУ.

Ймовірність війни у Європі

Європа хвилюється, що вона вже у стані війни. На думку колишнього генсека НАТО Джорджа Робертсона, вона не готова до таких випробувань.

“Нам потрібно турбуватися про напади в сірій зоні. Якщо світло згасне, буде надто пізно”, – сказав він. При цьому під “сірою зоною” експерти розуміють стан між миром і війною – коли агресор діє приховано, без офіційного оголошення конфлікту, але послідовно підриває стабільність.

Під “сірою зоною” експерти розуміють стан між миром і війною — коли агресор діє приховано, без офіційного оголошення конфлікту, але послідовно підриває стабільність.

Джерело