Лампа

Виправлення одного слова назавжди переписало 800-річну легенду.

Її вважали епічним твором, сповненим чудовиськ, насправді вона виявилася зовсім не про це.

Кембриджські вчені нарешті розгадали 130-річну літературну загадку:

“Пісню про Вейда”, давно загублену перлину англійської літератури.

Раніше її вважали епічним твором, сповненим чудовиськ. Нове дослідження показує, що насправді це був роман – історія про лицарів, битви та придворні інтриги, пише Interesting Engineering.

Кілька рядків тексту у 800-річному документі середньовічної проповіді поставили в глухий кут літературознавців.

Прорив стався завдяки виправленню давньої помилки в прочитанні середньовічної проповіді: слово “ельфи” було помилково переписано писарчуком, а правильне слово – “вовки”.

“Заміна ельфів на вовків має величезне значення.

Це переносить легенду від монстрів і велетнів до битв лицарів”, – сказав Себ Фальк із Кембриджського університету.

“Пісня про Вейда” була неймовірно популярною середньовічною повістю.

До XIV століття вона стала настільки відома, що Джеффрі Чосер згадував її в “Кентерберійських оповіданнях” та іншому творі.

Однак дві згадки Чосером Вейда наприкінці XIV століття довгий час спантеличували вчених.

“Було незрозуміло, чому Чосер згадував Вейда в контексті придворних інтриг. Наше відкриття прояснює це”, – додав Джеймс Вейд, автор дослідження.

Більшість першоджерел “Пісні про Вейда” було загублено, і майже 130 років учені намагалися інтерпретувати наявний фрагмент і відтворити повну версію легенди через відсутність нових даних.

Тим часом, нове дослідження показує, що розуміння “Вейда” як лицарського роману прояснює ці алюзії.

Зокрема, у проповіді “Розповідь купця” Чосера згадується човен Вейда.

Дослідники підкреслили важливість цього посилання: читачі Чосера впізнали б човен Вейда в контексті лицарських романів, а не народних казок чи епосу.

Науковці стверджують, що помилки писарчука призвели до хибного прочитання трьох ключових слів проповіді, зокрема, до плутанини літер “y” і “w”.

Виправлений переклад тексту змінює його зміст: замість “Дехто – ельфи, а дехто – гадюки; дехто – духи, що мешкають біля вод: немає людини, окрім Гільдебранда” він перетворюється на “Так вони можуть сказати разом із Вейдом:

“Дехто – вовки, а дехто – гадюки; дехто – морські змії, що мешкають біля вод.

Немає людини, крім Гільдебранда”.

Джерело