Лампа

“Ось що треба робити в Страсний тиждень, а не мити вікна”: священник звернувся до вірян з важливою заявою.

Останній тиждень перед Великоднем називають Страсним тижнем.

Цьогоріч він триватиме із 14 по 19 квітня включно. У ці дні православні віряни згадують останні дні земного життя Ісуса Христа.

Чим особливі церковні служби протягом цього тижня, чи обов’язково в Чистий четвер мити вікна і яке значення має принесена додому з богослужіння свічка — на ці та інші питання Суспільному відповів настоятель Свято-Михайлівського кафедрального гарнізонного собору y Черкасах, Володимир Гладковський.

Чому Страсний тиждень так називають? Коли він припадає у 2025 році?

Страсний тиждень цьогоріч триватиме із 14 по 19 квітня включно. Точніше я б навіть сказав, звечора 13-го.

20 квітня святкуватимемо світле Христове Воскресіння. Страсний тиждень так називають, тому у ці дні ми згадуємо про ті події, коли Ісус Христос був виданий у Гетсиманському саду на суд до Понтія Пилата, про саме судилище, про те, як з нього знущалися, його хресний шлях до Голгофи, розп’яття і смерть на хресті.

Де потрібно молитися в цей тиждень — вдома чи в церкві?

У цей період, і взагалі в період Великого посту, а особливо в час Страсного тижня, людина повинна перебувати в спокої.

Зараз ми живемо в час війни і в нас спокою немає, але спокій має бути насамперед духовний, душевний. Мають бути молитви, добрі справи і поміркованість у всьому.

Молитви можуть бути вдома, можуть бути у церкві. Як у людини виходить, тому що зараз такий час, що потрібно і на роботу ходити, і сім’ю забезпечувати, і допомагати армії.

Маємо таку сучасність. Ми молимося в храмах щодня протягом року, а в час Страсного тижня молимося за всіх, хто присутній в храмі, і за тих, хто з поважної причини відсутній.

Але ключове слово — з поважної причини.

Чи є якесь значення в кожного дня цього тижня?

Із четверга вже починаються служби, які мають особливе значення. Його заведено називати Страсний четвер або Чистий четвер. Цього дня читають 12 Страсних Євангелій. Звершується особлива служба і під ці читання б’ють у дзвони — щоразу це різна кількість ударів, залежно від кількості прочитаних Євангелій. Наприклад, якщо людина знаходиться не у храмі, а десь поблизу, де чути дзвони, і чує, що пробили шість разів, то значить читають Шосте Євангеліє.

Саме у цих Страсних Євангеліях згадується про шлях Господа до Голгофи.

Говорять, що у Чистий четвер треба принести додому зі служби страсну свічку. Що ця свічка означає?

Це такий, я б сказав, звичай. Коли на службі цього дня читають дванадцять Страсних Євангелій, люди, які стоять в храмі, запалюють свічку на прочитання кожного з них. Після прочитання гасять, потім на час читання наступного знову запалюють. І так дванадцять разів. А вже після дванадцятого, люди мають традицію ці свічки приносити додому. При цьому їх намагаються донести не затушеними, щоб вони горіли весь цей час.

А якщо не донесли свічку саме запаленою, можна запалити вдома ще раз, вона не втратить свого значення?

Звичайно. Ми не надаємо предмету свічки більшої уваги, ніж самій молитві і самій події цього дня. Свічка це як символ, як укріплення нашої молитви. Колись у Старому Заповіті писали, що Богові приносили жертву, вбиваючи якихось тварин.

Нині ж, у сучасному світі, ми запалюємо свічку і тим самим теж ніби приносимо жертву. Це як своєрідний провідник від нас до Господа.

У народі є деякі традиції, що стосуються Чистого четверга, — наприклад, говорять, що треба митися до сходу сонця, мити вікна, прибрати вдома. Що церква говорить про такі звичаї?
Церква готується до світлого Христового Воскресіння десь за місяць до самого свята. Ми у себе в храмі прибираємо, миємо вікна, перемо, вигладжуємо речі. А вже у Страсний тиждень намагаємося присвятити час молитві. Не праці, а саме молитві. Треба насамперед мати чисту душу, чисте серце, чисті помисли. Це буде кращий Чистий четвер, ніж ми по хаті будемо бігати з пилососом і щось там прибирати, складати.

А щодо Страсної п’ятниці? Говорять, що цього дня не можна нічого робити, навіть сміятися.
Цього дня десь по дванадцятій годині під час служби виносять плащаницю і ставлять її посеред храму. Церква хотіла б бачити більше людей коли це відбувається — на спомин того, як Ісуса Христа поклали до гробу. І тому, напевне, старі люди так і говорили — не роби нічого, а йди до церкви, до храму Божого. Як каже народне повір’я, навіть ластівка гніздо у цей день не в’є.

Щодо “не можна сміятися”: цього дня ми згадуємо поховання Господа Ісуса Христа. Бог є творцем світу, батьком для нас всіх.

Якщо хтось, наприклад, у родині помирає, я не думаю, що нам весело в цей день. Тому це теж, напевне, більше така традиція старшого покоління. Можливо, раніше так воно і було, що навіть не було ніяких веселощів.

У народі є деякі традиції, що стосуються Чистого четверга, — наприклад, говорять, що треба митися до сходу сонця, мити вікна, прибрати вдома.

Що церква говорить про такі звичаї?

Церква готується до світлого Христового Воскресіння десь за місяць до самого свята. Ми у себе в храмі прибираємо, миємо вікна, перемо, вигладжуємо речі. А вже у Страсний тиждень намагаємося присвятити час молитві. Не праці, а саме молитві. Треба насамперед мати чисту душу, чисте серце, чисті помисли. Це буде кращий Чистий четвер, ніж ми по хаті будемо бігати з пилососом і щось там прибирати, складати.

А щодо Страсної п’ятниці?

Говорять, що цього дня не можна нічого робити, навіть сміятися.
Цього дня десь по дванадцятій годині під час служби виносять плащаницю і ставлять її посеред храму. Церква хотіла б бачити більше людей коли це відбувається — на спомин того, як Ісуса Христа поклали до гробу. І тому, напевне, старі люди так і говорили — не роби нічого, а йди до церкви, до храму Божого. Як каже народне повір’я, навіть ластівка гніздо у цей день не в’є.

Щодо “не можна сміятися”: цього дня ми згадуємо поховання Господа Ісуса Христа. Бог є творцем світу, батьком для нас всіх. Якщо хтось, наприклад, у родині помирає, я не думаю, що нам весело в цей день. Тому це теж, напевне, більше така традиція старшого покоління. Можливо, раніше так воно і було, що навіть не було ніяких веселощів.

Що таке плащаниця? Вона є в кожному храмі

Оригінал плащаниці, в яку був загорнутий Ісус, як ми знаємо, є в Турині (Італія – ред.). У той час були, як їх називали, похоронні пелени. Коли помирала людина, її тіло обмивали. Хто був багатший, заможніший, тому тіло намащували пахощами, гарним миром, загортали в цю плащаницю, а тіло клали до гробу, у витесану скелю.

Коли жінки-мироносиці за тодішнім звичаєм на третій день після поховання прийшли до гробу Ісуса Христа, аби намастити його тіло, то побачили, що тіла немає, а є тільки похоронні пелени — теперішня Туринська плащаниця. Її досліджували багато років різні експерти. Вони встановили, що там дійсно була людина і багато збігів свідчили, що це саме ті похоронні пелени, в які був завернутий Ісус Христос. У нас, звичайно, в церквах, не оригінал. Ті плащаниці, які виносяться в наших храмах, — це нанесене зображення Ісуса на певному матеріалі, де він лежить у гробі.

Чи правда, що починаючи зі Страсної п’ятниці і до Великодня в церквах стихають дзвони?

У деяких церквах є практика використовувати замість дзвонів дерев’яні молоточки. Дзвін — це вісник, він про щось сповіщає, про радісну чи сумну подію. От як я говорив, наприклад, про Страсний четвер — коли читають Євангелії, він сповіщає, яке саме Євангеліє читається. Щоб люди розуміли і чули, що відбувається.

Так само у Страсну п’ятницю — коли виносять плащаницю, то у дзвони б’ють. Але подекуди ще навіть із четверга звечора, коли читають дванадцять Євангелій, то одинадцять разів б’ють у дзвони, а дванадцятий — уже в ці дерев’яні молоточки.

Щодо посту у Страсний тиждень, він у ці більш суворий?
Загалом великий піст, тобто піст перед Великоднем, триває 47 днів: 40 днів і сім днів Страсного тижня. Кожен обирає для себе: хтось обмежує себе в їжі, хтось — у чомусь іншому — діях, думках, вчинках. Наприклад, комусь приносить задоволення курити, і він себе в цьому обмежує, каже: “Буду їсти м’ясо, але хоч все життя палю, на час посту відмовлюся від паління”. Страсний тиждень взагалі завжди був особливим. У цей час потрібно більше зосередити увагу, як я вже казав, на молитві, на добрих справах.

Люди в ці дні самі собі ставлять обмеження. Бо що таке піст? Це коли ти випробуєш себе і готуєш себе до певного свята, свята Великодня.

Можна жити цей період так, як живеш цілий рік, а можеш — особливо. Можна підготувати себе духовно, сходити на сповідь, покаятися в гріхах, прийняти святе причастя.

І тоді, скажу з власного досвіду, і паска стає набагато смачнішою. Бо так живеш собі — як понеділок, так і п’ятницю, як і у вересні, так і в квітні, і приходить той день Великодня і кажеш: о, сьогодні Великдень. А чим відрізняється цей день від вчорашнього? Та нічим.

Ту саму ковбасу їмо, той самий хліб, той самий алкоголь п’ємо.Тільки що на роботу не йдемо. А якщо дійсно готуватись до цього великого свята, то воно особливо і відчувається.

Чи є традиція перед Великоднем змінювати внутрішній вигляд храмів, одяг священників?
Ми у храмах, коли наступає перший тиждень Великого посту, знімаємо всі прикраси, вишиті рушники тощо, і “одягаємо” церкву в чорний. А коли вже закінчуємо піст, десь у суботу, “переодягаємо” церкву назад у гарні вишиті рушники, прикрашаємо її — готуємося до свята. І вже з Великодня священники проводять служби у світлих ризах.

У деяких церквах є така практика, що священник, котрий має 12 облачень, їх усі демонструє під час святкової служби — на кожне Євангеліє різне.

Джерело