Лампа

Військовий розкритикував, як в Україні “розганяють історію з бусифікацією”.

Усі, хто хотів поповнити лави Сил оборони України, вже зробив це, тепер залишилися люди, яких потрібно підштовхувати.

Впевненість у цьому висловив командир 210-го окремого штурмового полку Павло Куриленко в інтерв’ю Укрінформу.

“95% людей тупо чекають повістку. Ну як чекають? Чекають, що вона їм не прийде. Але коли приходить, кажуть: ну що ж, треба йти воювати, прийшов мій час брати в руки зброю.

Слухайте, до таких потрібно достукатися, тут якраз роботу рекрутингових центрів треба пропрацьовувати і ТЦК”, – зазначив він.

Він додав, що є статистика, згідно з якою, коли відділення (здебільшого 10 осіб) уперше приймає бій, то воюють лише 20%, решта 80% бояться.

“Із 80% когось трясе, хтось намагається подати патрони, хтось сів і затулив вуха. І першими в бій ідуть, коли на тебе нападає інша країна, теж не більше 20%.

Згадайте кадровий голод у 2022 чи 2023 році, це ж якраз заходили ці 20%, кого ми називаємо патріотами, ті, що готові брати на себе відповідальність за свої вчинки”, – заявив військовий.

При цьому Куриленко розкритикував, як в Україні “розганяють історію з бусифікацією”:

“Це маячня. Тому що що таке бусифікація? Зі 100 тисяч осіб, які сьогодні за день мобілізували, показали одного, який “виділявся”.

А в мене дуже багато воїнів після поранень пішли в ТЦК… Ось воїн стоїть, який отримав 4-5 поранень, який уже фізично не може виконувати завдання. Каже, вручає повістку – а ти починаєш “виокремлюватися”: які норми чи яке законодавство…

То нехай путіну лист-скаргу напише: прошу наступного року на нас не наступати, бо в нас законодавство буде трошки змінюватись, щоб більш демократично було…

Ось випадок: хлопець не хоче йти, його затягують до мікроавтобуса – і впродовж трьох годин це в усіх телеграм-каналах, новинних стрічках уже пройшло.

Тобто ми одну подію помножили на тисячу, розкрутили, додали туди коментарів, зганьбили людей, не розібравшись у ситуації”.

Військовий акцентував, що тікати від ТЦК не передбачено законодавством.

Говорячи про те, як у його полку відбувається рекрутинг, Куриленко вказав на те, що найважливіше:

“У нас є бойові та небойові посади… Відбір відбувається так: а ким би я хотів бути в армії, що міг би такого крутого зробити і в чому міг би горіти. Ми потребуємо людей, у яких горять очі. І це дуже важливо.

Тому що дай мені завтра тисячу людей – мені потрібно буде поговорити з кожним, зрозуміти, де він і чим горить, що хоче, як взагалі сюди потрапив…”.

Джерело