Лампа

Що саме вражає австрійців та як у цій країні вирішується питання з додатковими оплатами у школі?

На цю тему Texty.org.ua розмістили матеріал Павла Контрактовича, який пів року прожив у Австрії – у нього багатодітна родина, тож усіх випустили за кордон без проблем вже після початку повномасштабної війни.

Зокрема, Павло розповів про австрійську школу.

Я не знаю, як їм це вдається, але вчителі спілкуються з дітьми на рівних.

Позиції я – вчитель-начальник, а ти – учень-підлеглий чудом вдається уникнути. Вчителі й директор – привітні та відкриті до спілкування з батьками й дітьми.

Водночас діти не дуріють і не зносять голову вчителю та дах школі. Натомість вони вчаться. І ніхто навіть не думає ігнорувати слова вчителя.

Батькам не заведено втручатися у шкільні справи, вхід до школи вільний, але всі чекають на дітей на шкільному подвір’ї, – зауважує Павло.

Найбільше я бачив, як працює вчителька групи продовженого дня.

Це окрема вчителька, яка приходить після уроків. Її послуга платна: 300 євро на місяць за 5 днів у тиждень.

Записуватися потрібно за пів року й можна вибрати меншу кількість днів.

Для українців діє знижка, до того ж нам дозволили записатися відразу.

Ми платили 50 євро за два дні в тиждень. Перший раз оформити заявку слід у муніципалітеті, звідки приходять поштою платіжки.

Українець розповідає, що вчителька гралася з дітьми у сніжки, не лінувалася взяти лопату й розчистити ігрову зону, коли випав сніг, робила зачіски та розмальовувала обличчя, під її керівництвом діти малювали картини й робили різні творчі штуки.

Тобто вона активно займалася дітьми. Уроки учні робили самі, вчителька лише перевіряла.

Якщо щось було неправильно, просила переробити. Мій син був у захваті від «продовженки».

Німецької він не знав, але це не завадило знайти в школі друзів. Однокласники всі привітні й комунікабельні.

Але Павло відзначив, що при такій рівності й демократичності австрійські вчителі не розуміють, як таке може бути, що вони кажуть дитині не шуміти на уроках, а вона шумить.

Їх це шокує.

На таку поведінку частини українських дітей скаржалися австрійські вчителі українським колегам, яких у деякі школи взяли на роботу вести уроки німецької для українських дітей.

Не розуміють також, коли дитина не виконує домашнє завдання. Домашка є, її щоразу перевіряють і щоразу ставлять оцінку. Ми одного разу не зробили, то вчителька написала нам з дружиною записку.

Але домашку робити легко, бо завдання зрозумілі й цікаві. Верстку підручника, що дуже важливо, продумано й не переобтяжено безліччю зайвих деталей.

Ми з сином паралельно робили завдання в українській школі, то відмінність дуже впадала у вічі.

По-перше, наш підручник зверстано наляписто, все збито докупи. Деякі завдання написано так, що доросла людина, яка не знає шкільного, вчительського сленгу, не здогадається, що потрібно зробити.

Додаткові активності – за гроші

Австрійська школа пропонує додаткові активності – наприклад, чотири заняття із катання на гірських лижах. Оплата – 80 євро, навчання за бажанням (можна купити послуги сертифікованого тренера й безпосередньо на гірськолижному спуску, година – 65 євро).

Або місячний курс у басейні – тут оплатити потрібно лише проїзд – 12 євро.

Також відразу попросили купити набір для творчості.

Уся комунікація – у формі роздрукованої інформації, яку дають дитині або надсилають на емейл батькам.

Наприклад, ось так:

Дорогі батьки!

Ми вже в середині підготовки до цьогорічного шкільного мюзиклу. Подія відбудеться 23 червня 2023 року. Учні виконують дві вистави. Ранкова вистава, де до нас приходять навколишні школи та дитсадки, і вечірня вистава. Продаж квитків розпочнемо після Великодніх свят. Ціна дорослого квитка – €13, школярі (6-14 років) – €7.

Захід є загальношкільним, до якого залучено всіх дітей. Точну процедуру й час репетицій ви отримаєте згодом.

Оскільки такий проєкт пов’язаний з дуже великими витратами, ми звертаємося за підтримкою до комерційних компаній. Якщо ви самі або ваші знайомі маєте відповідні контакти, будемо дуже вдячними за допомогу.

Ми з нетерпінням чекаємо на цей спільний досвід!

З повагою

В Україні останнім часом точиться боротьба з додатковими платними активностями в школі, як-от екскурсіями чи майстер-класами – мовляв, діти, у чиїх батьків бракує грошей заплати за те, що дитину навчать писанкарства, почуваються ображеними.

Павло розповів про австрійський підхід:

Школа пропонує додаткові заняття за додаткові гроші, але дешевше, ніж на ринку.

Хто хвилюється за почуття дитини – може працювати й заробляти більше. Роботи вистачає.

Автобус, а не машина
Школа маленька, тому на фізкультуру діти їздять у спортзал громадським транспортом. Це теж корисно, – розповідає українець.

Коли старші діти вимагали, щоб їх за київським прикладом скрізь возили машиною, найменший гордо декларував, що він знає, як їздити австрійським автобусом.

Діти, крім знань, навчаються самостійності й основ самообслуговування.

До речі, жодного харчування в школі немає – хто хоче, той бере снек. На «продовженці» гарячі обіди є, але продовженка платна.

За словами австрійських учителів, іноземні діти, які прийшли в початкову школу, починають розуміти німецьку й трохи говорити через рік перебування. Але оскільки завдання ще прості, вони перебувають у загальному класі й більш-менш ідуть за загальною програмою, плюс для іноземців є додаткові уроки німецької.

Щодо середньої школи, то наші діти не розмовляли німецькою й повноцінно не вписалися в навчання. Для українців у середній школі запровадили щоденні уроки німецької, інший час вони ходили в австрійські класи. Ті, хто приїхав раніше й вивчав німецьку, змогли інтегруватися.

Син паралельно відвідує українську школу онлайн і там треба робити домашні завдання з фізкультури – наприклад… відповісти на запитання, у якому році який спортсмен став чемпіоном України.

Як на мене — більш маразматичної фізкультури онлайн, ніж сидіти у Вікіпедії та виколупувати дані про якихось спортсменів, придумати важко, але українська школа вміє.

Джерело