Лампа

Подаємо мовою оригіналу:

Микола Голомша

Будапештський меморандум, Статут ООН та стратегічні зобов’язання: Чому Україна не має повертати допомогу США

Останні заяви представників адміністрації США та Дональда Трампа про можливий перегляд підтримки України викликають глибоку стурбованість.

Особливо тривожними є натяки на необхідність повернення військової допомоги, що є не лише політично необґрунтованим, а й суперечить міжнародному праву та зобов’язанням США перед Україною.

Будапештський меморандум: США як гарант безпеки

У 1994 році Україна відмовилася від третього за величиною ядерного арсеналу у світі, яка складала 17% світового потенціалу і перевищувала за своєю міццю ядерні сили Великої Британії, Франції та Китаю, – в обмін на гарантії безпеки, закріплені в Будапештському меморандумі. Посудіть самі, що саме віддала Україна і на яку суму.

Цей арсенал включав:

• ~1700 ядерних боєголовок для міжконтинентальних балістичних ракет (МБР);

• ~2500 тактичних ядерних боєголовок;

• 130 міжконтинентальних балістичних ракет (РС-18 “Сатана” та РС-16);

• 46 стратегічних бомбардувальників Ту-160 і Ту-95МС.

Оцінка вартості ядерного арсеналу

1. Вартість збережених боєголовок

• За оцінками експертів, сумарна потужність ядерного потенціалу України перевищувала 1 гігатонну в тротиловому еквіваленті.

• Вартість виробництва та утримання такого арсеналу на той час оцінювалася у 250–300 млрд доларів.

2. Вартість збагаченого урану

• Україна отримала близько 500 млн доларів у вигляді компенсації за 235 тонн високозбагаченого урану (в рамках угоди з Росією та США).

• Для порівняння: 1 кг збагаченого урану коштує десятки тисяч доларів, тому реальна вартість могла бути значно вищою.

3. Вартість стратегічних бомбардувальників

• США надали Україні близько 25 млн доларів у рамках програми утилізації ядерної зброї (Програма Нанна-Лугара).

• Однак реальна вартість лише одного Ту-160 на світовому ринку могла становити 200–300 млн доларів.

США, Велика Британія та Росія зобов’язалися гарантувати територіальну цілісність України.

Росія порушила ці зобов’язання, здійснивши агресію проти України. Проте США та Велика Британія, як інші підписанти, мають юридичний та моральний обов’язок забезпечити виконання своїх гарантій, а не обмежувати підтримку України.

Статут ООН: Агресор має нести відповідальність

Росія порушила статтю 2 Статуту ООН, розв’язавши війну проти України. Відповідно до статті 51, Україна має законне право на самооборону, а міжнародні партнери мають право та зобов’язані підтримувати її обороноздатність.

Відповідно до міжнародного права, саме агресор несе відповідальність за збитки та руйнування, а не країна, що захищається. Вимоги повернення допомоги з боку України суперечать логіці: якщо відшкодування й має місце, його має здійснювати Росія як агресор, а не жертва війни.

Допомога Україні – це не борг, а стратегічна інвестиція

Підтримка України – це не просто “фінансова угода”. Це стратегічна інвестиція в глобальну безпеку, стримування Росії та захист міжнародного порядку.

Якщо США припинять підтримку України, це:

• послабить їхні позиції як світового лідера,

• покаже слабкість перед диктаторами,

• створить прецедент для майбутніх війн і агресій.

Що має зробити Україна та міжнародна спільнота?

1. Україна має наполягати на виконанні Будапештського меморандуму та юридичних зобов’язань партнерів.

2. Конгрес США повинен закріпити підтримку України на законодавчому рівні.

3. Міжнародна спільнота має чітко зафіксувати: відповідальність за війну лежить на Росії, а не на тих, хто допомагає Україні захищатися.

Україна не може й не повинна повертати допомогу, бо це суперечить як міжнародному праву, так і принципам справедливості. Тиск на Україну щодо “компенсації” – це не лише політична маніпуляція, а й небезпечний прецедент, який підриває світовий порядок.

І на останок скептикам, які клюнули на росфашистське іпсо, що Меморандум якийсь не такий.

У своєму інтервʼю Президент США Біл Клінтон заявив, що Меморандум чинний і передбачає гарантії безпеки Україні, він сказав, що відчуває відповідальність за невиконання цього Меморандуму із самого початку вторгнення. Це підтвердив нині покійний Президент України Л. Кравчук і Президент України Л. Кучма.

З нами Бог !

Слава Україні!