Лампа

Валерій Соловей розповів, у чому Путін чотири години переконував Сі Цзіньпіна під час зустрічі.

Російський опозиціонер Валерій Соловей розповів про невдалу розмову Путіна та Сі Цзіньпіна, вказавши на “серйозний збій” кремлівського диктатора.

Валерій Соловей розповів, у чому Путін чотири години переконував Сі Цзіньпіна під час зустрічі

Можливості для переговорів між РФ і Україною досі не вичерпані, проте вони різко звузилися після невдалої розмови Путіна та Сі Цзіньпіна. Лідер КНР м’яко, непохитно, з китайською переконливістю говорив кремлівському диктатору про те, що йому потрібно піти на поступки, тоді як останній переконував президента Китаю дати йому зброюта допомогти повалити НАТО.

Про це розповів російський політолог, історик і письменник Валерій Соловей в інтерв’ю Дмитру Гордону, яке можна подивитися на YouTube-каналі “В гостях у Гордона”.

Як зазначив експерт, у письмовому документі про це не йшлося, але у розмові Сі Цзіньпін підкреслював, що Росії потрібно йти на поступки. “Зі свого боку, Володимир Володимирович протягом чотирьох годин пояснював йому (лідеру Китаю – ред.), що якщо ви, китайські брати, дасте нам зброю, то ми розтрощимо Україну й у такий спосіб повалимо НАТО. Ну ви ж цього хочете? Ви ж боретеся із Заходом? Ви ж комуністи! Кажуть, це була приголомшлива апеляція Путіна до ідеології”, – з глузуванням зазначив Соловей, який має власні джерела у Кремлі.

Саме після цієї розмови стало зрозуміло, що Путіну вельми важко знайти спільну мову з будь-ким.

“Ви знаєте, ось Патрушев прекрасно знаходить спільну мову з Салліваном. Усі чутки про те, що вони розмовляють, правдиві. А ось у Путіна дуже серйозний збій. Уже всі відчувають, що у нього ментальна неспроможність. Для росіян це катастрофа, а для України – надія, але якщо тільки його неадекватність не підштовхне до прийняття божевільних рішень”, – зазначив політолог.

Нагадаємо, сьогодні Китайський лідер Сі Цзіньпін офіційно оголосив, що готується до війни. А на щорічному засіданні парламенту Китаю та його вищого політичного дорадчого органу в березні Сі розкрив тему готовності до війни у чотирьох окремих промовах.

Про це пише видання Foreign Affairs.

Зазначається, що уряд КНР також оголосив про збільшення на 7,2 відсотка оборонного бюджету Китаю, який подвоївся за останнє десятиліття, а також про плани зробити країну менш залежною від іноземного імпорту зерна.

А в останні місяці Пекін оприлюднив нові закони про військову готовність, нові бомбосховища в містах по той бік Тайванської протоки та нові офіси «Мобілізації національної оборони» по всій країні.

Журналісти пишуть, що “конфлікт не є певним або неминучим, але в Пекіні щось змінилося”, і закликали політиків та лідерів світу не ігнорувати заяву Сі.

Закон про військових резервістів.

Foreign Affairs підкреслюють, що ще у грудні 2022 року Пекін оприлюднив новий закон, який дозволить Народно-визвольній армії легше активізувати свої резервні сили та систему поповнення бойових частин у разі війни. Цей закон – не єдина законодавча зміна, “яка натякає на підготовку Пекіна”. У лютому вищий дорадчий орган Всекитайських зборів народних представників ухвалив рішення про коригування застосування деяких положень кримінально-процесуального закону до військових під час війни, яке, згідно з державною газетою People’s Daily, надає Центральній Військовій комісії повноваження коригувати положення законодавства, включаючи “юрисдикцію, захист і представництво, примусові заходи, порушення справ, розслідування, переслідування, суд і виконання вироків”.

Автори статті зауважують, що “це рішення може стати зброєю проти осіб, які виступають проти захоплення Тайваню, або Пекін міг би використати це, щоб змусити китайських громадян підтримувати його рішення під час війни”.

Вербуванння по всій країні.

Починаючи від грудня, уряд Китаю також відкрив низку офісів мобілізації національної оборони або центрів вербування по всій країні, зокрема в Пекіні, Фуцзяні, Хубеї, Хунані, Внутрішній Монголії, Шаньдуні, Шанхаї, Сичуані, Тибеті та Ухані. Водночас на протилежному березі протоки від Тайваню почали будувати або модернізувати бомбосховища і принаймні один “шпиталь швидкої медичної допомоги”, за даними китайських державних ЗМІ. У березні Фуцзянь і кілька міст провінції почали блокувати закордонні IP-адреси доступу до урядових веб-сайтів, можливо, щоб перешкодити відстеженню підготовки Китаю до війни.

Збільшення оборонного бюджету.

Також на двосесійних зустрічах прем’єр-міністр Лі Кецян оголосив про військовий бюджет у 1,55 трильйона юанів. Це приблизно 224,8 мільярда доларів, що на 7,2 % більше, ніж 2022 року. Окрім того, він закликав посилити “підготовку до війни”. Навіть офіційна цифра Китаю перевищує військові витрати всіх тихоокеанських союзників Сполучених Штатів разом узятих (Австралії, Японії, Філіппін, Південної Кореї та Таїланду).