Лампа

Замість позбавлення волі пропонується штрафувати до 85 тисяч грн чи застосовувати покарання у вигляді обмеження волі до 2 років.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про скасування позбавлення волі за ухилення від мобілізації.

У Верховній Раді 16 травня зареєстрували законопроєкт 11260, яким пропонується внести зміни до статті 336 Кримінального кодексу, що встановлює відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, замість позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, як це передбачає чинна норма, пропонується встановити кримінальне покарання у вигляді штрафу від 51 000 до 85 000 грн або громадські роботи на строк від 160 до 240 годин, або виправні роботи на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк від одного до двох років.

Зазначимо, що наразі у КК міститься і стаття 337, яка передбачає окрему кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

Так, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК, карається штрафом від 5100 до 8 500 грн або виправними роботами на строк до одного року, що теж є кримінальним, а не адміністративним покаранням. Нещодавно, як писала «Судово-юридична газета», за цією статтею покарали жінку-медсестру.

Автором законопроекту 11260 виступає один народний депутат – Анатолій Бурміч.

Як зазначає він, статтею 336 КК передбачено лише один єдиний та при цьому найбільш суворий вид покарання: позбавлення волі (на строк від 3 до 5 років).

«По-перше, видається очевидним, що однією з причин застосування найсуворішого виду покарання з ізоляцією особи від суспільства є те, що перебування засудженої особи у суспільстві становить небезпеку для суспільства.

Водночас сам по собі встановлений судом факт ухилення особи від призову на військову службу не свідчить про те, що перебування такої особи в суспільстві становить небезпеку для суспільства.

По-друге, застосування інших видів покарань (замість позбавлення волі) дозволить зекономити бюджетні, матеріальні та людські ресурси держави, спрямовуючи вивільнені у такий спосіб ресурси, зокрема, на забезпечення обороноздатності і національної безпеки України.

Адже застосування покарання у виді позбавлення волі зобов’язує державу створювати відповідні умови для виконання покарання: мати необхідну кількість установ виконання покарань; мати необхідну кількість вільних місць для розміщення засуджених до позбавлення волі; витрачати ресурси на направлення засуджених до місць відбування покарань і, в разі необхідності, на переміщення під вартою; нести різноманітні витрати на утримання засуджених тощо.

Також після відбування покарання засуджена особа потребуватиме соціалізації, допомоги із працевлаштуванням (можливо, зокрема, також і перекваліфікації) та, цілком ймовірно, лікування – це також може призвести до витрачання додаткових ресурсів держави у зв’язку з засудженням особи до позбавлення волі (а не до іншого виду покарання)» – вказує автор.

З огляду на те, що серед ініціаторів лише один народний депутат, фракція якого не входить в коаліцію, та наразі йде мова про більш жорсткі заходи задля забезпечення мобілізації, прийняття цього законопроєкту виглядає малоймовірним.

Джерело