Лампа

Мама доводить мене до сказу.

Щодня вона телефонує мені по двадцять разів і скаржиться на погане самопочуття.

Мені доводиться все покидати і їхати до неї.

Часом ми викликаємо лікаря і щоразу нас запевняють, що з ненькою все добре.

– Ваша мама вдає, що хвора, – сказав один лікар швидкої.

Ці слова страшенно образили неньку. Вона казала, що лікарям байдуже житиме вона чи помре. А я не розуміла, чому мама так зі мною чинить. Вона ж знає, що я важко працюю, маю дітей і чоловіка. Та пояснити їй бодай щось я не могла.

– Ти не хочеш допомоги матері! Залишаєш мене напризволяще!

– Мамо, я не можу покинути дітей заради тебе.

Щоразу я поверталась додому виснажена і розбита. Врешті чоловік запропонував доволі непоганий варіант.

– Так надалі бути не може. Ми маємо забрати твою маму. Продамо наші квартири й купимо будинок, виділимо кімнату для тещі.

Я все обдумала і вирішила, що це чудовий варіант. Розповіла про нашу ідею мамі та вона лише почала кричати:

– Ви не маєте права розпоряджатися моїм майном! Хочете продати мою квартиру, а мене в будинок для літніх людей відправити? Це моя квартира, тут я і помру.

Як я не вмовляла неньку, вона мене не слухала.

Я в розпачі, не знаю, що робити. Боюсь, що мій шлюб постраждає, адже чоловік довго це не витримає. Та й мені важко і фізично, і морально.

Як би ви вчинили на моєму місці?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Джерело