Лампа

Верховна Рада суттєво розширила перелік інформації, який отримають ТЦК для військового обліку українців. Довго ці зміни наполегливо просували Міністерство оборони і Генеральний штаб Збройних сил. Не в останню чергу — для вдосконалення мобілізації. ВВС Україна аналізує законопроєкт № 10062.

Верховна Рада ухвалила закон, що має впровадити в Україні повноцінний електронний облік військовозобов’язаних.

У вівторок, 16 січня, закон, попри тривалі дискусії в сесійній залі, підтримали 249 депутатів.

Хоча перший закон про створення електронного реєстру військовозобов’язаних Оберіг ухвалили ще сім років тому, повноцінна цифровізація обліку резервів ЗСУ так і не відбулася.

Через це, наприклад, непоодинокими були ситуації, коли військовим, що вже служать на фронті, працівники ТЦК (територіальні центри комплектування, колишні військкомати) виписували повістки і навіть намагались притягнути до відповідальності як ухилянтів.

Крім того, військовозобов’язані громадяни були змушені кожного разу оновлювати свої дані в ТЦК, приносячи гори паперових довідок про актуальний сімейний стан, місце роботи і проживання.

Профільний заступник міністра оборони Катерина Черногоренко заявила, що суттєво покращити якість військового реєстру вдалося лише наприкінці минулого року.

«Завдяки верифікації з іншими державними реєстрами ми збільшили якість наповнення даних з 27% до 88%, видалили дублі та неактуальні дані».

Однак, для удосконалення механізмів верифікації і внесення інформації в реєстр, Міноборони наполягало на ухваленні законопроєкту № 10062. Його в міністерстві назвали «критично важливим».

«Документ розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу», — йшлось у заяві відомства.

Що передбачає законопроєкт?

Слід зауважити, що в першому читанні проєкт закону № 10062 ухвалили ще на початку листопада минулого року. Але при підготовці до другого читання у нього внесли сотні правок, які суттєво змінили текст документа.

Однак основна ідея законодавчої новації полягала в значному розширенні персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, які будуть вноситись до реєстру Оберіг.

Зокрема, туди з інших державних реєстрів потраплятиме інформація про номери телефону і адреси електронної пошти, відомості про володіння іноземними мовами, відомості про документи, що дають право громадянину України виїжджати за кордон та повертатись.

Також в реєстрі будуть відомості про наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю.

Крім того, в Оберегу буде інформація про результати медичного огляду і про участь громадянина в бойових діях.

Уся ця інформація буде доступна через електронний кабінет військовозобов’язаного.

Персональні дані в реєстр будуть вноситись без згоди громадянина, окрім даних про його членів сім’ї.

Важливою новацією закону є також створення реєстру військовослужбовців.

Це має на меті спрощення процесу отримання статусу УБД (учасника бойових дій) для військових, які мають на це право. Довго ця процедура була складною, затягнутою в часі і вимагала збирання великої кількості паперових довідок.

Закон пропонує перевести це в електронний формат.

Відомості про безпосередню участь громадянина у бойових діях будуть зберігатися у відокремленому програмному модулі реєстру. Необхідні документи для цього він або його родичі зможуть подати не у письмовому, а в електронному виді.

Статус УБД військовим набуватиме автоматично після формування витягу з реєстру разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-коду, штрих-коду, цифрового коду).

Також в електронному форматі можливо буде встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Скандальний законопроєкт про мобілізацію завернули. Що він передбачав і як його змінять
Забагато даних?
EPA
Фото: EPA
Головне юридичне управління парламенту, аналізуючи законопроєкт, заявило, що деякі його положення не узгоджуються з нормами Конституції.

Мова йде про те, що ст. 32 Конституції України забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише «в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».

«Персональні дані, що піддаються автоматизованій обробці, повинні бути адекватними, відповідними та ненадмірними стосовно цілей та мети, для яких вони зберігаються», — зазначається у висновку юруправління.

Будь-яке опрацювання персональних даних повинно бути законним та правомірним, а фізичні особи повинні бути обізнані про те, що їхні персональні дані збирають, наголошується в ньому.

Крім того, забороняється опрацювання персональних даних стосовно стану здоров’я, якщо внутрішнє законодавство не забезпечує відповідних гарантій.

Ці ж самі зауваження стосуються створення реєстру військовослужбовців і зберігання та обробки конфіденційної інформації про них.

Така чутлива інформація, зауважує юридичне управління, оброблятиметься «протягом невизначених законом строків» і не буде «передбачуваною та прогнозованою» для володільців персональних даних.

Про непропорційне зростання персональних даних громадян, які потраплятимуть в реєстр, говорить і парламентська опозиція.

«До другого читання в проєкті посилили надмірне втручання в приватне життя, наприклад, внесли поправку про реєстр боржників, адміністративні правопорушення і отримані підозри (до вироку суду)», — заявила представниця Європейської солідарності Ірина Геращенко.

Після ухвалення закону вона заявила, що поправки про надання інформації про адміністративні порушення і кримінальні підозри військовозобов’язаних були відхилені. Однак залишились інші «одіозні» правки, наголосила депутатка.

«Цей законопроєкт по суті є частиною мобілізації, яка є важливою», — заявила Геращенко.

Ще одним спірним аспектом закону, на якому наголошують депутати, є норма про можливість використання закордонних «хмарних технологій» для зберігання і обробки даних з реєстрів Міноборони.

Раніше законодавство забороняло зберігання такої інформації поза межами України.

Але при підготовці законопроєкту до другого читання депутати внесли правку про можливість використання «хмарних технологій» країн НАТО: «Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення міністра оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України з невідкладним повідомленням комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки».

Секретар комітету з нацбезпеки, депутат від фракції Голос Роман Костенко каже, що це недопустимо.

«Не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном! Тим більше системи бойового управління під час війни!» — наголосив він. — Це приклад «простих рішень», що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо”.

Міноборони, своєю чергою, заявляє, що розміщення українських електронних систем у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО допоможе Україні.

«Буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури)», — кажуть в Міноборони.

Також це, за словами Міноборони, прискорить та розширить доступ Сил оборони України до розвідданих союзників і посилить захист даних від кібератак ворога.

Колишній заступник міністра оборони з питань цифровізації Віталій Дейнега також наголосив на проблемі із «закордонними серверами».

«Законом 10062 ми розписуємось у власній неспроможності захищати державну таємницю без корупції і віддаємо секретні дані у хмари інших держав. Цей закон дійсно суттєво спростить цифровізацію армії. Ми могли б краще, але для цього потрібні трохи складніші рішення», — заявив він.

Після складних дебатів ця норма про зберігання в країнах НАТО все ж таки потрапила до закону.

Джерело