Лампа

Подаємо мовою оригіналу:

Павло Бондаренко

Ця війна показує багато цікавого і несподіваного.

Знав одного чоловіка, який був депутатом Луганської міської ради від Партії регіонів, готував сумнозвісний референдум у травні 2014 року. А вже у липні воював у складі батальйону “Айдар”. На питання як так, відповідав: “У мене своє бачення України”, але росіян я сюди не запрошував.

Знав одного молодика, який мав життєве кредо “Для мене головне, щоб мій зад був в теплі”. Але коли до Луганська зайшов “русский мир” зі своїми місцевими холуями, він залишив домівку, пішов на контрольовану нами територію і чесно служив.

Не знаю де він зараз.

Знав іншого – не надто молодого, який відверто не любив “київський режим”, але після подій весни 2014 року став затятим “бандерівцем”. Вистачило тижня “на підвалі” у “русскомірцев”.

Тепер з подивом дізнався ще про одного. На знімку він крайній праворуч. На черговому врученні нагород. Молодший сержант, командир відділення в складі легендарної 72-ї бригади “Чорні запорожці”. Вадим Тітушко. Той самий.

У 2014 році притягався до кримінальної відповідальності за напад на журналістів. У 2018 фігурував у справі про розбійний напад у Київській області. З квітня 2022 року – в ЗСУ. “Чорні запорожці” воюють на найбільш гарячих ділянках фронту. Якось так.

До слова, не за одного бандита чув, які пішли на війну. Одного привезли навесні 2022 у військкомат в кайданках і поставили перед вибором. І знаєте – виявився хоробрим вояком і лідером серед товаришів.

Інший з трьома “ходками”, увесь розписаний, виявився класним розвідником, по кілька діб пропадаючи серед бойовиків – вони його за свого мали.

І знав одного небезталанного українського поета, який товкся на патріотичних культурологічних тусовках. А 2014 року став затятим “русскомирцем”.

Воїстину життя є складна річ.