Лампа

– Коли ми залишали окуповану територію, проїжджали дуже багато блокпостів чмонь. Так, справді, вони чмоні самі звичайні, гидкі, зачухані, невмиті, смердючі, то кожен з них щось просив, цигарок, горілки деякі конопель.

Чоловік відповідав: не палю! І ми їхали далі.

Коли ми дістались першого нашого рідненького блокпосту, вели себе стримано, але всередині розривало від щастя. Які ж наші хлопці гарні!!!Чисті, охайні, підтягнуті, ввічливі, незрівнянні!

Наші діти роздавали їм печиво але вони не брали, казали: «Вам ще довго їхати, ми не голодні, дякуємо».

У Кривому Розі до нас підійшов наш військовий запропонував води і паску (ми їхали на Великдень).

Після того, як я взяла одну, він подивився на трійко наших дітей і запропонував ще!

Ось вона різниця, між нашими янголами і тими гидкими потворами!

Ті відбирають останнє, а наші навпаки!

Якщо може хтось із наших хлопців прочитає мій допис, знайте Ви наші Герої!

Ви найкращі!

Херсонщина чекає на вас з нетерпінням! Молимося за вас кожного дня!

Аня Свіріпська