Лампа

У ситуації витоку розвідданих США щодо посилення української армії Генштаб ЗСУ готується не лише до контрнаступу, а й до масштабного обману ворога. Поряд із реальними планами створюються і легенди – фейкові плани, які мають ввести окупанта в оману. Насамперед йдеться про спрямування завдавання головного удару.

Українська армія піде у наступ одразу на кількох напрямках. Пріоритетним може бути оголошений південний напрямок, але не виключено, що це виявиться легендою – адже такий вибір Генштабу виглядає надто очевидним, і ворог напевно готується до активного опору тут. У цій ситуації військове керівництво має проявити мистецтво обману. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Романенко.

– На вашу думку, який вплив на хід майбутнього контрнаступу мав витік секретної інформації в США?

– Це складний, комплексний витік. Зважаючи на реакцію американців, стала доступна вся або частина інформації, яку вони не хотіли б оприлюднити. Українська сторона говорить, що це фейк.

Але з тієї інформації, яка вийшла назовні в результаті витоку, можна дійти невтішного висновку, що виконавці вочевидь не прибічники ані США, ані України. На це вказує на те, що там відсутня інформація, яка б відображала реальну ситуацію в російській армії.

Розробка такої операції, а тим більше такої відповідальної, як в українській армії, потребує особливих зусиль. Нагадаю, зараз необхідно завершити оборонну стратегічну операцію на сході країни, мета якої – зупинити просування противника і змусити його перейти до оборони, максимально знищити його живу силу і техніку. Як бачимо, попри всі зусилля, Силам оборони України виконати це завдання ще не вдалося. Можливо, завдання буде вирішено до кінця місяця.

Важливо також, виконуючи ці завдання, не використовувати резерви, призначені для контрнаступу. Спочатку формується задум, потім план контрнаступу, але на кінцевому етапі – легендування. Це все те, що необхідно буде зробити разом з підготовкою реальних дій тими силами, які є об’єктивно, плюс заходи щодо введення в оману противника.

Взагалі війна – це передусім інтелектуальна боротьба, і лише потім – боротьба на рівні військ. Підготовча частина контрнаступу вже проводиться, її стимулював цей витік даних.

Як приклад дій наших Сил оборони я хотів би навести досвід весни та літа минулого року. Було заявлено, що контрнаступ відбудеться на Херсонщині. Росіяни повірили цій інформації, зняли резерви з Харківського та Донецького напрямків, з Ізюма. А потім несподівано для противника було проведено дуже успішну контрнаступальну операцію на Харківському напрямку.

Я не виключаю, що в Генштабі вдаватимуть, що продовжують підготовку за тим планом, який був оприлюднений, а насправді реалізуватимуть інший план.

Напевно, російська розвідка зараз перевіряє ще раз всі дані і намагається з’ясувати, де легенда, а де реальний план Генштабу ЗСУ. Але витік датується кінцем березня. До контрнаступу мине багато часу, можливо, місяць. За місяць ситуація може змінитись. Тому, якщо вміло діяти, можна використати ситуацію.

– Ви припускаєте, що і Україна, і США мають більше, ніж один план контрнаступу? Що є план В, план С тощо?

– Можна називати це варіантами планів. Звісно, коли готується серйозна операція – а вона серйозна, – то є різні варіанти планів. Якийсь напрямок буде обраний головним, а на якомусь напрямку завдаватимуться другорядні удари. Найімовірніше, мова піде не про один, а про кілька ударів.

Наприклад, керівництво розраховувало досягти певних результатів на головному напрямку, але противник виявився дуже сильним і досягти швидкого успіху не вдалося. Але на другорядному склалася хороша ситуація. Тоді резерви вводяться не в напрямку головного удару, а на другорядному, що стає головним. Це вирішуватиметься вже під час бойових дій.

Також буде зрозуміло, наскільки спрацювало легендування операції – з урахуванням витоків та іншого. В історії Другої світової війни був випадок із легендуванням. Британці викинули тіло свого загиблого офіцера на узбережжі моря, залишивши у планшетці фейковий план. Німці знайшли цей план, повірили, що він реальний, і потрапили в пастку.

Війна – це, окрім іншого, ще й мистецтво обману.

– Не гадатимемо на кавовій гущі і не намагатимемося спрогнозувати, який саме напрямок буде обраний головним. Але наскільки доцільно із суто військового погляду української армії зосередитися на півдні та Криму?

– Цей напрямок був би перспективним кілька місяців тому, але на той момент ми не отримали необхідної допомоги від союзників. Але, по-перше, сьогодні противник організував там сильну оборону. По-друге, це стає очевидним для всіх. По-третє, має місце витік інформації.

Враховуючи все це, можливо, наш Генеральний штаб замислиться над тим, щоб демонструвати підготовку до наступу на півдні, а вдарити в іншому місці. Я не виключаю і такого підходу.

– Полковник Роман Світан у межах проєкту “Орестократія” на OBOZREVATEL сказав, що перша фаза контрнаступу фактично почалася. Вона полягає в атаках дронів на логістичні бази рашистів. Він прогнозує, що найближчого місяця українська армія пропалюватиме російську логістику. Ви могли б це прокоментувати?

– Це дуже важливо. Можна сказати, що це підготовка до контрнаступу чи завершення оборонної операції. Але в будь-якому разі треба бити логістику ворога – це приблизно те саме, як ми діяли на Херсонському напрямку щодо угруповання ворога на правому березі Дніпра.

Тоді ми наступали, взяли перший рубіж і зустріли дуже серйозний опір ворога. Там ми зупинилися, закріпилися та почали їх інтенсивно обробляти. І досягли результату – вони змушені були піти. Такий варіант не виключається і зараз. Просто на це треба велика кількість боєприпасів і загалом ударних засобів, включно із завдаванням ударів літаками, вертольотами, безпілотними апаратами, це диверсії тощо.

Джерело