Лампа

Українські прізвища мають багатовікову історію, яка відображає соціальні, економічні та культурні аспекти життя наших предків.

І деякі з них є зі старих часів вказували на багатство або бідність людини та інші негаразди у житті.

Розповідаємо, які прізвища в давнину носили бідні українці. Більшість з них існує і досі!

Які прізвища мали бідні люди

У давні часи прізвища походили з прізвиськ, які мали люди у народі. Тому вони відображали рід занять, походження, матеріальне становище або фізичні вади.

Біда, Бідненко, Бідний, Убогий, Бідула, Бідолах, Злиденний, Сіромаха – у людей, в яких за душею ні копійки.

Старець, Старченко, Старчук – такі прізвища утворювалися від слова “старцювати”, тобто жебракувати, просити милостиню.

Голод, Голоденко, Голодняк – бідні люди, які не мали що їсти.

Босий, Босюк, Голий, Голик, Голюк, Голяк, Голенко, Голота, Голотюк – нужденні люди, в яких не було грошей на одяг та взуття.

Халупний, Халупник, Халупенко – люди, які жили у дуже скромному помешканні.

Безхатній, Безуглий, Безугленко, Погорілий, Погоріляк, Погорелко – такі прізвища мали люди, які не мали свого житла або залишилися без нього через пожежу.

Бурлак, Бурлака – вживалося для опису тих, у кого нічого не було, безпритульних, безземельних, безрідних, вічних наймитів.

Гета, Гетало, Гетенко – таке прізвище колись вказувало на стареньку та виснажену працею конячку, або на власника такої тварини.

Дерновий – вказувало на осіб, які через бідність проживали у землянці, покритій дерном.

Капара – походить від слова “капарити”, що означало жити убого або у злиднях.

Прізвище Кубрак і Кубраков вживалися для опису бідолах, яким у житті сильно не пощастило.

Нетяга – таке прізвище вказувало на козацьку голоту.

Нечволод – історики вказують, що таке прізвище могло стосуватися людини благородної, але збіднілої, яка втратила своє майно.

Холоп, Холопа, Холопців – вказував на невільника чи просту людину яка не мала власності або вищого соціального статусу. Могло виникнути як символічна мітка низького суспільного положення родини.

Батрак, Батраків – використовувалося для позначення найманого селянина, який працював на чужій землі. Батраки мали обмежені права, і зазвичай, низький соціальний статус.

Горбач, Горбачів – вказувало на звичайних робітників або селян, які зазвичай виконували фізичну роботу в важких умовах, таких як поле чи шахта. Прізвище свідчило про фізичну працю, яка могла вплинути на їхнє здоров’я.

Сирота – це була родина, яка втратила одного або обох батьків, чи була без батьків зовсім.

Варто нагадати, що у перші прізвища з’явилися в українських документах в XIV-XV ст. Переважно їх отримали представники суспільної верхівки. Згодом прізвища стали отримувати й інші українці.

Прізвище обирали за професією, за фізичними вадами, за матеріальним статком, за місцевістю, за ім’ям батька та навіть матері, а ще – за рисами характеру.

Джерело