Лампа

Чим загрожує таке обміління для українців, які “сюрпризи” знаходять місцеві мешканці на дні річок та чи відновляться водойми у майбутньому.

Дністер міліє!

Очевидці постійно фільмують це і викладають у Мережу.

Ба більше, менші річки, які впадають у другу за величиною водойму України, також оголили свої берега.

Чим загрожує таке обміління для українців, які “сюрпризи” знаходять місцеві мешканці на дні річок та чи відновляться водойми у майбутньому – в ексклюзиві журналістки Вікторії Панченко для TSN.UA.

Дністер втрачає воду

Це відео не на жарт шокувало українське суспільство. Мало того, що Дністер міліє, та ще й лякає неприємними знахідками. Місцеві жителі говорять, що вода оголила пересохлу землю на берегах і це призвело до того, що на поверхні з’явився ймовірно затоплений цвинтар.

У суспільстві почали говорити про екологічну катастрофу. Утім, гідрологи запевняють: катастрофи немає, хоч і є певний вплив на екосистему.

Є безліч відео порепаного дна річки та малого потічка там, де колись було велике водяне плесо. Про це йдеться у матеріалі кореспондента ТСН Сергія Моргуна.

А почалося все від середини квітня, коли на річці Дністер на понад три метри впав рівень води.

Через це у мешканців прилеглих сіл частково зникла вода у криницях та засох врожай. На обмілілому березі загинули тисячі молюсків та ікра риби.

Річки України міліють

У Мережі також публікують відео із обмілілих річок, які впадають у Дністер. Так, у річках Збруч та Дністер на Тернопільщині суттєво упав рівень води. Про це повідомив волонтер Сергій Фалендиш, опублікувавши відповідне відео в соцмережах.

Ба більше, у дописі до публікації Сергій Фалендиш називає ймовірну причину такого явища.

“Багато версій люди пишуть. Але одна з правдивих – це нестача електроенергії, Дністровська ГЕС працює на повну потужність, скид води відбувається в рази швидше.Також є фактор бездощової весни”, – каже він.

Зниження рівня води у Дністрі зафіксували й у Держагентстві водних ресурсів. Пояснюють це відсутністю опадів, а також збільшенням обсягів роботи Дністровської ГЕС через обстріли обʼєктів інфраструктури в інших областях, про це йдеться у матеріалі кореспондента ТСН Сергія Моргуна.

Нині ще зберігається загроза, що через це місто Хотин та кілька десятків сіл довкола залишаться без води, вона і так дещо пішла із криниць. Проте у Держагентстві водних ресурсів сподіваються, що Дністер наповниться до кінця червня, адже синоптики обіцяють опади у цей період часу.

Нагадаємо, що 6 червня 2024 року були роковини підриву окупантами Каховської ГЕС. Ця катастрофа шокувала усіх не лише в Україні, але і в світі. Вода зносила все на своєму шляху — людей, тварин, будівлі…

Буданов про підрив Каховської ГЕС

Начальник української розвідки Кирило Буданов розповів моторошні деталі, як окупанти планували та реалізували цей теракт.

Експерти назвали підрив Каховської ГЕС найбільшою техногенною катастрофою в Європі, а екологи порівняли трагедію з вибухом атомної бомби чи аварією на АЕС.

Одразу після катастрофи, що призвела до загибелі людей та знищення природи, лунали сумні прогнози. Припускали, що тут буде або мертва земля, або болото на багато років. Але нині є всі ознаки того, що природа цієї місцевості відновлюється швидкими темпами. Ба більше, факт розміщення Запорізької Січі на цій території робить цю місцевість одним з найважливіших природно-історичних об’єктів для України, запевняє вчитель історії Артур Бабенко у проєкті “Уроки історії” у “Сніданку з 1+1”.

Єдиної думки про те, що робити з цією територією, немає. Енергетики хочуть відбудовувати ГЕС, натомість природоохоронці закликають відродити Великий Луг як природний заповідник і об’єкт історичної пам’яті.

Природа теж сказала своє слово. Минув рік і на місці Каховського водосховища утворилося унікальне явище, яким захоплюється еколог Вадим Манюк – 150 тисяч гектарів вербового лісу.

Такого явища не було 65 років

Раніше у Мережу потрапили супутникові знімки, де значна частина Каховського водосховища була вкрита водою. Причини такого явища також пояснив еколог Вадим Манюк. Він запевнив, все що відбувається – тільки на користь екосистемі місцевості. Зазначимо, такого явища не спостерігалось понад 65 років.