Лампа

Візит на Південний Кавказ генсека НАТО Єнса Столтенберга мав би бути такою собі пересічною подією.

Але на тлі післявиборчих заяв російського диктатора путіна про більш аніж можливу війну з НАТО ця подорож виглядає певним тролінгом.

Мовляв, ти можеш говорити що завгодно, а у нас за планом “дружній візит” на території, які ти вважаєш зоною власних інтересів. І це буде тільки масштабуватися.

Заслуговує на увагу і той факт, що попередній такий візит був досить давно. За цей час на Кавказі відбулися важливі події, за якими пильно спостерігали і в НАТО. Адже Чорне море є важливим з позиції стратегії безпеки Альянсу.

Столтенберг відвідав усе більш самостійний Азербайджан, де поговорив про постачання природного газу, Грузію, де пообіцяв підтримку на шляху вступу до Альянсу, та Вірменію, яку підтримав у прагненні звільнення від російського впливу.

Візит не є якимось епізодом. Стратегію взаємодії з трьома державами було представлено не так давно у Брюсселі у звіті блоку за 2023 рік. У розділі щодо Південного Кавказу наголошується, що НАТО продовжує активну діяльність щодо взаємодії з цими країнами “та висловлює підтримку територіальній цілісності, політичній незалежності та суверенітету кожного з партнерів”.

Про те, як НАТО дедалі активніше заходить на споконвічну територію російських інтересів.

Азербайджан – у НАТО через Туреччину

Азербайджан бере участь у русі неприєднання (створено ще під час холодної війни, щоб уникнути залучення до протистояння блоків). Тому чекати на якийсь великий прорив у бік НАТО найближчим часом навряд варто. Тим паче, що Азербайджан сьогодні і так добре прикритий “парасолькою дружби” натовської Туреччини.

Сьогодні Баку певною мірою співпрацює з Альянсом, беручи участь у двосторонній програмі НАТО “Партнерство заради миру”. Також для Азербайджану є план дій індивідуального партнерства, у ньому обговорено деталі військово-технічного співробітництва.

Відзначивши роль Азербайджану в забезпеченні енергетичної безпеки та розвитку “дедалі тісніших зв’язків з кількома членами НАТО”, (прямий натяк на турків), генсек Альянсу закликав “продовжувати зусилля”, спрямовані на мирне вирішення конфлікту з Вірменією.

Грузія: народ – за, а влада – проти

У Грузії ситуація стосовно НАТО розвивається значно цікавіше та активніше. Грузинський народ переважно за вступ до блоку, а от нинішня влада – проти.

Країна офіційно поставила собі за мету вступ до Альянсу. У січні 2008 року пройшов референдум, на якому понад 70% грузинів висловилися за вступ до організації. Однак після приходу до влади “Грузинської мрії” цей рух значно сповільнився. Натомість відбулася активізація відносин з росією.

Так, Грузія від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну відмовляється вводити санкції проти росії та допомагати Україні зброєю. Сьогодні агресор має змогу через грузинську територію отримувати товари подвійного призначення. У 2023 році рф скасувала візовий режим для громадян Грузії, а також заборону на повітряні перевезення до Грузії, що діяла з червня 2019 року. В МЗС України заявили, що таке рішення є “політичною компенсацією” за відмову Грузії запровадити нові санкції проти рф.

У Грузії Столтенберг зустрівся з прозахідною президенткою країни Саломе Зурабішвілі та прем’єр-міністром Іраклієм Кобахідзе, який відомий антизахідною риторикою. Раніше він звинувачував Україну у спробі розв’язати війну на грузинській території, а до цього казав, що країни ЄС і США намагаються втягнути грузинів у російсько-українську війну.

У звіті Альянсу за 2023 рік йдеться про те, що Грузія – один із найближчих партнерів НАТО та претендент на членство в блоку. Але на цьому етапі, згідно з документом, щодо Грузії може йтися лише про допомогу у зміцненні обороноздатності країни.

Вірменія – подалі від рф

Після багатьох років “братерської допомоги” вірмени таки визнали: залежність від росії була стратегічною помилкою. Саме тому нинішня Вірменія, зважаючи на різке погіршення її відносин з росією, явно цікавить НАТО. Прем’єр країни Нікол Пашинян також дає зрозуміти, що Єреван зацікавлений у поглибленні співпраці з Альянсом.

Найцікавішим моментом є те, що Вірменія бере участь в Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), де панує та все вирішує росія. Остаточно вірменському суспільству стало зрозуміло, що росія їм явно не союзник, після подій 2023 року, коли військова операція Азербайджану 19-20 вересня призвела до капітуляції невизнаної Нагірно-Карабаської республіки за повної бездіяльності російських миротворців, на яких Вірменія покладала надії. Після цього Пашинян заявив, що Єреван заморожує своє членство в ОДКБ та взагалі може вийти з організації.

На цьому тлі розпочалися дискусії щодо необхідності виведення російських прикордонників зі столичного аеропорту. Також влада Вірменії заявляє, що не бачить жодних переваг у присутності військових баз рф на території країни, адже миротворча місія провалилася. Натякнувши, що росіянам час “брати свої шинелі та прямувати додому”.

Зараз Єреван розглядає можливість впровадження стандартів НАТО у власну військову освіту. Окрім того, обговорюється участь вірменських військовослужбовців у навчаннях Альянсу, взаємодія по лінії розвідки, а також модернізація вірменської системи ППО завдяки впровадженню техніки та програм країн НАТО.

Індивідуальна програма співробітництва Вірменії з Альянсом разом із нещодавньою резолюцією Європарламенту, який закликав владу ЄС розпочати роботу з надання країні статусу кандидата на членство в Євросоюзі, явно не подобаються путіну.

росія знову говорить про другий фронт

У Кремлі очікувано влаштували істерику. Пішли заяви про спроби Північноатлантичного альянсу закріпитися на Кавказі вже сьогодні та погрози нестабільністю у регіоні.

“Є завдання-максимум, а саме – відкрити у Закавказзі “другий фронт” проти нашої країни та загалом “підпалити” заново регіон”, – заявила на брифінгу офіційна представниця російського МЗС Захарова.

Раніше в російському МЗС вже анонсували “другий фронт” проти росії на Кавказі. Його буцімто планують відкрити США.

“У Вашингтоні давно не приховують, що розглядають Південний Кавказ як плацдарм для відкриття “другого фронту” проти росії”, – зазначав у грудні 2023 року заступник міністра закордонних справ Галузін.

Кавказ викликає великий інтерес у НАТО

“Чому сьогодні саме Кавказ привертає увагу? Тому що Грузія є партнером НАТО з розширеними можливостями. У Вірменії відбуваються зміни, які відверто дратують Москву та свідчать про те, що країна може зробити рішучий крок назустріч Заходу. Ще одна причина – війна в Карабасі, яка закінчилась, але мирну угоду поки що не підписано. Всі ці фактори викликають інтерес з боку НАТО” – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат Ігор Долгов, який очолював Місію України при НАТО, був заступником міністра закордонних справ України та заступником міністра оборони України з питань європейської інтеграції.

“У нинішніх умовах цей візит важливий для розвитку партнерства та підкреслює, що для НАТО регіон Чорного моря залишається в полі зору.

Грузія не просто так є партнером НАТО з особливими можливостями. Країна брала активну участь в операції в Афганістані, і чисельність грузинського контингенту була дуже помітною. З іншого боку, територія Грузії частково залишається окупованою. І з цієї позиції також Грузія є об’єктом уваги з боку НАТО. Тим більше, наприкінці минулого року з’явилося повідомлення про те, що росіяни збираються модернізувати порт в Абхазії, тобто на окупованій росіянами грузинській території.

Водночас Грузія не продовжує поки що будівництво свого глибоководного порту Анаклія, який також є важливим з погляду стратегії безпеки Чорноморського регіону.

Вірменія зробила кілька важливих кроків від Москви та в напрямку Заходу. Один з них – заява про можливий вихід з ОДКБ, зменшення російської військової присутності та поглиблення співпраці з ЄС. Тому це теж цікавить НАТО.

Візит до Азербайджану важливий з позиції війни в Нагірному Карабасі, яка потребує нормалізації шляхом підписання угоди між Азербайджаном і Вірменією. Але справа поки що не рухається. Крім того, Азербайджан розвиває потужну економічну співпрацю із сусідньою і братською для них Туреччиною, яка є членом НАТО. Отже, тут також наявний великий інтерес”, – зазначив Ігор Долгов.

Джерело