Лампа

Колишній командир роти батальйону “Айдар”, військовий аналітик Євген Дикий пояснив, яка користь армії з примусово мобілізованих українців, яких ТЦК ледь не ловить на вулиці.

Дикий звернув увагу на думку, що примусово мобілізовані тільки шкодять війську, адже вони будуть поганими солдатами, з низькою мотивацією, матимуть схильність до втечі чи дезертирства, пише ТСН.

“Звісно ж, кожний, маючи вибір, волів би воювати пліч-о-пліч із мотивованими добровольцями. І під командою мати добровольців – зовсім не те саме, що наловлених ТЦК мобіків. Але ж ключове тут – “маючи вибір”. А ми вже його не маємо”, – наголосив експерт.

Дикий пояснив, що кожна нація має досить обмежений відсоток пасіонаріїв – потенційних добровольців. Пасіонаріїв завжди меншість, і це – нормально.

“На жаль, жодна велика війна ніколи в історії не вигравалась виключно силами добровольців. Тут працюють закони великих чисел – проти мобілізованої маси доводиться виставляти таку само мобілізовану масу… Тобто без тих, кого держава мобілізує недобровільно, ми просто фізично не протримаємось”, – зазначив експерт.

Армія перетворює людей

Крім того, він зауважив, що чоловіки, які потрапили на фронт проти своєї волі, дуже часто стають хорошими воїнами.

“Не варто вважати, що кожний хто не прагнув до війська та на фронт – обов’язково лайно, боягуз, і головне що це невиліковно. Не хотіти на війну – це взагалі-то нормально. І боятися смерті та інших незручностей у війську – так само нормально.

Вчорашній ухилянт, якого виловили та примусом притягнули до війська, після першого шоку прибуває на фронт абсолютно пригнічений та розгублений. А там – зовсім інше життя, абсолютно відмінне від всього його попереднього досвіду. І в цьому житті раптом зовсім по іншому вибудовуються пріоритети, міняється шкала важливого та другорядного.

Страх зганьбитись перед друзями у окопі стає екзистенційним, і мотивує в моменти слабкості”, – каже Дикий.

За його словами, війна – “жахлива кузня, яка виковує захисників з дуже різних людей”. Проте експерт визнає, що такі “метаморфози” можливі не з усіма.

“Хтось, хто втікав від воєнкома, але не зумів, таки стане у війську дезертиром. Хтось зіп’ється в кончені “аватари”, хтось вчинить самостріл або суїцид. Це також частина страшної воєнної реальності, від якої нам нікуди не подітись.

Але перший шлях, із примусово мобілізованого боягуза у лицарі-захисники, проходять значно більше бійців, і саме його слід вважати типовим”, – підсумував Євген Дикий.

Джерело