Лампа

Подаємо мовою оригіналу:

Павло Бондаренко

Ще і ще раз для тих, хто вірить у побрехеньки як в Радянському Союзу “квартири безкоштовно давали”, тобто “на халяву”.

Якщо ви не платилим за ту кватиру живими грошима з власної кишені – це не означало, що вона вам діставалася бєзвозмездно, то єсть даром. Гроші за ту квартиру з вас рідна радянська влада витягала іншими методами.

Головний з них – низькі розцінки за вашу працю. В СРСР середня заробітна платня у 1978 році була меншою за американську у 5 з гаком разів.

Уявіть, що ви замість 170 рублів отримуєте 900 при тому, що вартість гарного будинку була тоді близько 6-7 тисяч, а трикімнатної кооперативної квартири – 9 тисяч рублів. Скільки вам знадобилося б часу, аби накопичити необхідну суму? Рік? Два?

А ви в чергах на “безкоштовні” квартири стояли по 10-15 років. Але й отримавши “халявну” квариру, ви продовжували віддавати любій державі 4/5 своєї реальної зарплати. До самої пенсії.

Яка теж була в рази меншою ніж у американця.

Другий метод – витягування грошей вже з вашої зарплати через завищені ціни на яйка-млеко-сало, штани, шкарпетки та каструлі. В середньому ціни на харчі в СРСР були вищими за американські у 1,5-2 рази. Це по офіційному курсу рубля до долара. На деякі товари ціни в США були менші у 3-5 разів, а в окремих випадках (шоколад, кава) – вдесятеро.

От вам на закуску: мало того, що аби купити “Жигулі” в СРСР треба було постояти у черзі років 5, а то й 10, так їх ще при собівартості вирбництва близько 900 рублів продавали по 8 з гаком тисяч. По офіційному курсу в США за такі гроші можна було купити 2 автомобілі куди як більш красиві, комфортні та потужні, наприклад культовий “Форд Мустанг”.

І хтось може кричати “вивсьоврьотє”, але так було. До слова, звідси ж “безкоштовна” радянська медицина та прочая “халява”. Ще й відповідної порівняно з амерникансткою якості.

Доповідь закінчив.