1954 рік. Уpал. Студентки лісотехнікуму на пpактиці. Звеpніть увагу на …
1954 рік. Урал.
Студентки лісотехнікуму на практиці. Зверніть увагу на їхній одяг. І на взуття. Як у ХІХ столітті.
І війна, що минула не виправдання – 9 років пройшло, можна було вже принаймні чобіт наробити. А обличчя? Теж війна винна, що у студенток обличчя тридцятилітніх жінок?
Такі обличчя і такий одяг був і до війни. Бо в СРСР люди існували джля держави, а не держава для людей.
Люди були придатком до воєнних заводів та всього що ці заводи забезпечувало енергією і сировиною.
У 40 років ці дівчата вже будуть старі…
P.S.
Про реальне, а не вигадане морсковським Агітпропом життя в Радянському Союзі у книзі, автором якої маю честь бути.
Зі справжніми спогадами реальних людей, надісланих спеціально для цієї книжки. Для широкого кола читачів. Про те з чого робився “найсмачніший” пломбір та “найякісніша” ковбаса там теж є. Як і багато чого іншого.
Цю та інші книжки вашого покірливого можна придбати у паперовому та електронному варіантах.
Класичні паперові (автограф гарантовано) за цим посиланням. Рекваізити та алгоритм замовлення – наприкінці сторінки: https://pavlopraviy.blogspot.com/2019/03/blog-post_16.html
Електронні нині можна отримати за ціною на ваш розсуд (від 1 гривні) за акцією, що її встановлено на час відбиття навали рашистів. Частина коштів піде нашим волонтерам на задоволення потреб ЗСУ. Деталі тут: https://pavlopraviy.blogspot.com/2018/10/blog-post.html…
Comments (0)